Бюджет-2003: поспішати не будуть
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступає за залучення Рахункової палати до підготовки змін до бюджету 2003 року. Про це він сказав у середу в Києві, відповідаючи на запитання журналістів у ході відвідування Рахункової палати, яка святкує своє шестиріччя. Спікер також повідомив, передає Інтерфакс-Україна , що прийнято рішення не поспішати із внесенням змін до бюджету. За словами В. Литвина, у Верховній Раді на даний момент зареєстровано кілька законопроектів із внесення таких змін. Спікер висловив надію, що спільна робоча група, створена Кабінетом Міністрів і парламентом, зможе «системно опрацювати» всі пропозиції і «вийти на один узгоджений документ». У свою чергу голова Рахункової палати Валентин Симоненко відзначив, що жоден із зареєстрованих законопроектів із внесення змін до прийнятого бюджету «не може розглядатися парламентом», аргументуючи свою думку тим, що у всіх запропонованих документів «одна ідеологія — забрати у одних, віддати іншим». На думку глави Рахункової палати, «це треба вирішувати за рахунок додаткових джерел доходної частини бюджету». Як уже повідомлялося, внести зміни до бюджету на 2003 рік пропонується у зв’язку з тим, що після затвердження головного фінансового документа було ухвалено закон про мінімальну зарплату на рівні 185 грн. з 1 січня і 237 грн. — з 1 липня (у минулому році — 165 грн). Планується, що парламент розгляне пропозиції із коректування бюджету-2003 на весняній сесії, яка почнеться 4 лютого.
Крим претендує на 10 місць в олімпійській збірній України
Голова Ради Міністрів АРК Сергій Куніцин, якого включено до складу організаційного комітету з підготовки збірної України до Олімпіади-2004 (Афіни) заявив на нараді в Сімферополі, що принаймні десять кримчан можуть претендувати на місця у складі збірної України. Із них як мінімум 2-3 спортсмени, на думку Сергія Куніцина, реально претендують на нагороди Олімпіади-2004, — повідомила «День» прес-служба Ради Міністрів автономії. «Уряд Криму буде протегувати спортсменів, які претендують на роль кандидатів до олімпійської збірної України, — відзначив глава уряду. — Ми будемо сприяти розв’язанню житлових, соціальних та інших проблем олімпійців. В ідеалі ми будемо намагатися створити такі умови для спортсменів, щоб олімпійці України не виїжджали для тренувань за кордон, тому, що всі умови для цього є в Криму. Гарна спортивна база — це ще й можливість для Криму заробити гроші, ще й чималі».
За його словами, в 2003 році планується реконструювати плавальний басейн «Динамо» в Сімферополі, де свого часу тренувалася олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, і поновити матеріальну базу інших спортивних споруджень. На території Криму, як відомо, розташовані школа олімпійського резерву і три олімпійських тренувальних об’єкта — спортивна база в Алушті, стадіон у Ялті та центр паралімпійського спорту в Євпаторії, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , Сімферополь.
Підтримка традицій
Свято «Грай, моя бандуро!» відбулося у Пасічній, мальовничому селі Старосинявського району. «Це був перший у краї просвітницько-мистецький захід, присвячений популяризації українського народного музичного інструмента», — повідомили для «Дня» у Хмельницькому обласному управлінні культури. Згадали, що у 1934 році комуністи підступно запросили до Харкова близько 300 лірників, кобзарів, бандуристів, більшість яких були незрячими, аби буцімто взяли участь у Республіканській олімпіаді міста і села. Додому учасники олімпіади вже не повернулися. Отак було покладено край «кобзарському націоналізмові». Музична школа у Пасічній, що за сотню кілометрів від Хмельницького, — чи не єдиний заклад, де підростаючому поколінню дають уроки гри на бандурі. Викладач Галина Німець уже багато літ передає вихованцям свою любов до української пісні, яку не можна виокремити від бандури. Щаслива, що її колишні учні несуть мистецтво гри на інструменті лірників, кобзарів через роки і відстані від рідної Пасічної, стали лауреатами багатьох мистецьких конкурсів, удосконалюються у вищих навчальних закладах, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».
Дід Мороз від СДПУ(О)
Уже кілька років поспіль Соціал-демократична партія України (об’єднана), реалізуючи свою програму «СДПУ(О) — дітям», вітає юних українців з новорічно-різдвяними святами. Увага приділяється, насамперед, тим, кому вона особливо потрібна — сиротам, інвалідам, дітям із малозабезпечених сімей. У останні дні 2002-го міські та районні комітети партії влаштували новорічні ранки із врученням подарунків у сотнях дитячих закладів Києва (загалом в столиці подарунки від есдеків отримали 30 тисяч маленьких киян, 6 тисяч з них побували на новорічних виставах), Івано-Франківська (там об’єднані соціал-демократи привітали також важкохворих людей похилого віку і членів асоціації ветеранів війни та праці), Криму, Одеси, Полтавщини, Закарпаття, Дніпропетровської області, Харкова, Вінниччини, Чернігівської області, Кировограда. На Донеччині тривала акція «Дід Мороз» — це майже 300 яскравих театралізованих новорічно-різдвяних заходів для дітей з малозабезпечених сімей та сиріт. Як повідомляє прес-служба СДПУ(О), під патронатом партії відбувалися новорічні заходи і в інших регіонах України. Усього від імені СДПУ(О) подарунки отримали 84 тисячі дітлахів. Понад 2,5 тисячі дітей, зокрема вихованців виправних установ для неповнолітніх, Центру соціальної підтримки дітей із функціональними обмеженнями тощо, отримали новорічні подарунки і привітання від Соціал-демократичного молодіжного альянсу України та СДПУ(О). Близько 700 маленьких мешканців Києва та Київської, Чернігівської, Чернівецької областей побачили виставу „Русалонька» Київського академічного молодого театру.
Права дитини в малюнках
Більш ніж 7 тисяч шкіл зі всього світу об’єднані в асоціацію ЮНЕСКО. Серед них близько 40 шкіл — українські. Одна з них — вінницька приватна школа «Аіст». Цього тижня там проходив перший міжнародний фестиваль Асоційованих шкіл ЮНЕСКО під назвою «Так — культурі, миру і ненасиллю!». Титул міжнародного підтвердили 7 з 10 запрошених іноземних делегацій. Через епідемію грипу не приїхали білоруси, у єгиптян щось не склалося з документами, а група з Філіппін злякалась морозу. Зараз там +50 0 , і в країну, де -20 0 , вчителі не ризикнули повезти дітей. Саме школярі були головними учасниками фестивалю. Протягом чотирьох днів вони знайомились, ділились культурними традиціями і роповідали як у їхніх країнах дотримуються прав дитини, задекларованих у Конвенції ООН. Свої думки фестивальники передали у вічному колективному малюнку: на дошці площею майже 3 метри втиснули більше 35 різних сюжетів. Це чи не єдине видиме, що залишилось після фестивалю, решта — емоції та ідеї навколо вічних тем — освіта, культура, екологія і право. Звісно, у житті дитини. Директор- розпорядник школи «Аіст» Ігор Казмірук сподівається, що ідеї не були кинуті у прірву і хоча б частково реалізуються в конкретних програмах захисту та розвитку дітей принаймні в його школі, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , Вінниця.
