Пам’яті героїв Карпатської України
На Верецькому перевалі львів’яни вшанували пам’ять полеглих 72 роки тому героїв Карпатської України — вояків Карпатської січі. Своїм основним завданням Карпатська січ вважала захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Найбільша битва розгорнулася 15 березня на Красному полі — поблизу Хуста. В бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Свалява та Іршава. Січовики втратили близько 200 убитими й понад 400 пораненими; в полон потрапило близько 300 осіб. У боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір. Загиблих поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. Інші групи січовиків (230 осіб) розстріляли праворуч від перевалу. Як розповів «Дню» в. о. директора Комунального підприємства Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля» Святослав Шеремета, на Верецькому перевалі вже виявлено одне з поховань Карпатських січовиків. Влітку відбудеться церемонія перепоховання загиблих. Пошукові роботи триватимуть, і це дасть можливість відповісти на дискусійні питання про події на Верецькому перевалі. Адже про злочини в Катині знає весь світ, а про злочини проти українців знають небагато: «Тому маємо зробити все можливе, щоб виправити ситуацію», повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Крим чекає дніпровську воду
У селищі Нова Каховка Херсонської області на головній пропускній споруді Північнокримського каналу в минулі вихідні відкриті засувки головного шлюзу регулювання потоку, і дніпровська вода вже в 48-й раз ринула до Криму. Із цього приводу на головній споруді відбувся мітинг. Голова Республіканського комітету АРК із водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Криму Ігор Вайль зазначив, що пуск дніпровської води — це знакова подія для жителів Криму, яким вона забезпечує комфортне життя, але також і для водників-професіоналів 16-тьох водогосподарських організацій Криму, які провели реконструкцію зрошувальних і водогінних систем і готові до прийому води. До Криму вода поступить 1 квітня. Поступово вона наповнить весь канал довжиною понад 400 кілометрів, заповнить водогосподарські мережі Джанкойського, Красноперекопського, Роздольненського, Нижньогірського районів, а до 18-20 травня дійде до крайньої точки ПКК — зрошувальних систем Ленінського району. Цього року в автономію по Північнокримському каналу поступить 1 млрд. 300 млн. кубометрів води, у тому числі 968 млн. кубометрів буде використано на зрошування, що більше ніж минулого року, коли на полив пішло 670 млн. кубометрів води. Як зазначив голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук, це свідчить про те, що аграрний сектор Криму поступово модернізується. За роки кризи площа зрошувальних систем в автономії зменшилася із 395 до 100 тисяч гектарів, проте зараз вона вже перевищує 200 тисяч гектарів, на більшій частині яких застосовується не дощування, а енергоощадливі технології — краплинне і дисперсне зрошування, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
Втрата для української журналістики
27 березня в Києві передчасно пішов з життя колишній працівник газети «День», заступник генерального директора УНІАН Валерій Петрович Нечипоренко. Відомий журналіст і письменник, він був не лише високим професіоналом, а й хорошим товаришем та сім’янином — батьком і дідусем, чуйною і схильною до спілкування та гумору людиною. Однак хвороба нирок, через яку він потрапив до лікарні лише тиждень тому, виявилася непереборною.
Життя Валерія Петровича тісно пов’язане з українськими засобами масової інформації. Непосидючий, сповнений ідей, він був одночасно і менеджером, і публіцистом, і письменником, і громадським діячем. Його життєвої енергії та активності вистачало на все... Валерій Нечипоренко народився 30 серпня 1955 року в місті Коростені на Житомирщині. Закінчив фізико-математичний факультет Житомирського педагогічного інституту, працював шкільним вчителем, інструктором райкому комсомолу. Водночас розпочав журналістську діяльність — позаштатно співробітничав з місцевою та столичною пресою, поступово стаючи справжнім професіоналом. Отримав другу вищу освіту на факультеті журналістики Київської вищої партійної школи (зараз — Академія державного управління при Президентові України).
Працюючи спеціальним кореспондентом обласної газети «Радянська Житомирщина», у травні 1986 року брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Працював головним редактором газети «Житомирський вісник», відповідальним секретарем української редакції газети «Фінансова Україна», редактором відділу науки газети «День», редактором відділу міського життя газети «Всеукраїнські відомості». У 1998 році створив і редагував всеукраїнську газету «Індустрія». У лютому 1999 року призначений заступником генерального директора УНІАН. З 1988 по 1999 рік Нечипоренко видав 12 художніх і науково-популярних книжок, які перекладалися англійською, японською, польською та іншими мовами. Лауреат премії Спілки письменників за найкраще оповідання 1996 року. Заслужений журналіст України. Колектив «Дня» разом з колегами з УНІАН глибоко сумує і висловлює своє співчуття родині Валерія Петровича Нечипоренка. Ми, товариші та колеги, вважаємо його смерть важкою втратою для української журналістики. Журналісти «Дня».
