«Блакитні берети» отримали дніпропетровську прописку
Вiйськовими маневрами з повітряним десантом розпочався дводенний візит на Дніпропетровщину Президента України Леоніда Кучми. Під його наглядом проходили батальйонні тактичні навчання біля селища Гвардійське, куди нещодавно з Одеської області передислокувалася 25-а повітряно-десантна бригада Аеромобільних військ. «Блакитні берети» блиснули своєю виучкою — разом із бойовою технікою вони спустилися з небес і за вогневої підтримки вертольотів штурмом взяли тиловий об’єкт умовного противника. На довершення всього біля спостережної вежі приземлилися військові парашутистки і вручили генералітету та Верховному Головнокомандуючому пишні букети квітів.
Переїзд десантників на Дніпропетровщину має свою передісторію, яка почалася восени минулого року. Саме тоді з ініціативи губернатора Миколи Швеця, який в молодості служив у радянських ВДВ, дніпропетровці взяли шефство над усіма Аеромобільними військами України, а їхні частини та підрозділи закріпили за районами та містами області. Під час підписання договору було вирішено прискорити розміщення однієї з десантних бригад на самій Дніпропетровщині, і за її облаштування в селищі Гвардійське особисто взявся губернатор, що поставив «пiд рушницю» спонсорів і підприємства області. За короткі строки будівельники відремонтували дві казарми, офіцерський гуртожиток, клуб і їдальнi, істотно змінилася територія військового містечка, а для сімейних десантників розпочалося будівництво 30- квартирного будинку. Результати приємно здивували не тільки військових, а й, судячи з усього, самого Президента, який зазначив, що «місцева влада добре попрацювала» для того, щоб «десантникам було затишно, а офіцер міг відчувати себе офіцером». Леонід Кучма вручив особовому складу 25-ї бригади бойовий прапор, а її командири та бійці, що відзначилися на службі та навчаннях, отримали нагороди та чергові звання. Не забули на новосіллі в Гвардійському і старання дніпропетровського губернатора, якого керівництво Міністерства оборони відмітило знаком «Доблесть і честь». Найкращу бойову повітряно-десантну бригаду, яка поміняла місце проживання, Президент розпорядився відтепер іменувати Дніпропетровською, повiдомляє Вадим РИЖКОВ , «День».
Богдан Хмельницький повернувся до Львова
Понад три століття в Українi було дуже мало речей, які колись належали видатному українському полководцю і державному діячеві, гетьману війська запорізького Богдану Хмельницькому. Особистий прапор гетьмана, його булава, шабля, кухлі, нагай — все це та багато іншого зберігається в музеях Швеції, Польщі та Росії. І ось нарешті ці гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького знову повернулися в Україну, зокрема, до Львова. Так, до речі, й називається відкрита тут (після Києва та Чигирина) виставка в тутешньому Iсторичному музеї. Між іншим, Богдан Хмельницький у місті Лева навчався, а згодом, під час військових походів, двічі зупинявся у Львові — на Високому Замку та Святоюрській горі. Так що після початку і середини XVII ст., на початку XXI ст. Богдан Хмельницький, фігурально кажучи, вчетверте повернувся до Львова. Як потрапили до Львова ці неоцiненнi реліквії козацької доби? По світах їх зібрав Фонд інтелектуальної співпраці «Україна — XXI ст.», який очолює народний депутат України Богдан Губський. До речі, свого часу він також вчився у Львові, в середній школі №4, і тепер знову ж таки повернувся до міста. І не з пустими, як мовиться, руками, а з чудовим дарунком — унікальною виставкою, яка, безумовно, впродовж місяця буде у місті помітною культурною подією.
З приводу здійснення акції щодо повернення в Україну атрибутів влади та особистих речей Богдана Хмельницького Богдан Губський сказав так: «Я не брав до рук цих неоцiненних речей принципово. Я навіть не потримав шаблю Богдана Хмельницького, хоча дуже хотілося. Гадаю, я зможу дозволити собі цю розкіш, коли ці рарітети залишаться в Україні назавжди». Юрій КРІЛЬ , «День».
Податківці теж збирають врожай
Учора з полів Білогірського району на хлібоприймальне підприємство відправлено 459 тонн «золота» — зерна» на загальну суму 208 тисяч гривень. Як повідомив для «Дня» голова Хмельницької обласної Державної податкової адміністрації Володимир Король, це зерно нового врожаю «заарештували» податківці. Й то ще далеко не кінець.
Агропідприємства нового типу заборгували перед державою, але самостійно не бажають чи не можуть виконувати свої зобов’язання. «Це призвело до того, що податковий борг агропідприємств краю перед держбюджетом сукупно складає понад два мільйони гривень, а з фіксованого сільгоспподатку — понад шість мільйонів гривень», — зазначив Володимир Король. Хоча, мовляв, податковий тиск на вітчизняного агровиробника суттєво зменшено. Потоком рухаються до елеваторів завантажені зерном автомобілі з урожайних полів Летичівського, Волочиського, Дунаєвецького, Ізяславського, інших районів, де найбільші борги. Хлібороби у добровільно-примусовому порядку виконують свої «соцзобов’язання» перед Батьківщиною. Податкові пости створено у кожному районі. Під їхнім пильним контролем — дозрілі поля, взяті під заставу ще тоді, коли засівалися. Голова ОДПА Володимир Король звертає увагу на «цивілізований підхід до роботи з неплатниками: працюємо відповідно до розпорядження губернатора Віктора Лундишева», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
«Скромність у політиці не прикрашає»
Ще взимку цього року було створено Всеукраїнську спілку «Громадянський парламент Жінок України». А вчора проведено в концертному залі столичного «Українського дому» першу парламентську асамблею. Це такий собі аналог найвищого законодавчого органу України, в якому, однак, жіноцтво обіймає усі найважливіші посади, як, власне, і ненайважливіші. Примітним є створення в жіночому парламенті 33-х комітетів. Наразі місцеві осередки ГПЖУ функціонують у всіх регіонах країни. Створюється навчально-методичний центр, де політично небайдужих жінок знайомитимуть з особливостями законотворення в Україні, з тонкощами виборчих технологій, з основами ведення власної справи тощо. Своєю метою Громадський парламент бачить також ініціювання формування державних і громадських програм різного спрямування, лобіювання своїх інтересів в Верховній Раді. Лобістами виступатимуть народні депутати Катерина Ващук, Людмила Супрун (на фото) та інші. Головним, так би мовити, ідеологом Жіночого парламенту є голова Держкомітету з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель, принципом якої є, за її власним зізнанням, «скромність у політиці — це шлях у невідомість». О.Кужель вже набирає команду жінок-професіоналів для створення робочих груп, які б сприяли просуванню адміністративної, податкової, освітянської реформ, повідомляє Аліна ДЯЧЕНКО.
