Українська економіка: в стані невизначеності
Американська фінансова компанія Merrill Lynch розповсюдила свій огляд ринків, які розвиваються під заголовком «Україна: передбачувані результати виборів, але що тепер?». Незважаючи на «велику частку невизначеності», яка насамперед пов’язана з перестановками політичних сил після парламентських виборів, компанія не погіршує свій прогноз розвитку ситуації в Україні. Найбільш імовірним розвитком подій в Україні її експерти вважають «тривалий процес формування Кабінету Міністрів і продовження стриманих реформ». «Така невизначеність у короткостроковому періоді не сприятиме ходу реформ», — вказує Merrill Lynch. На думку аналітиків компанії, яким би не був склад нового уряду України, він зіткнеться з істотними труднощами при проведенні реформ. Merrill Lynch також зазначає, що привабливість українських єврооблігацій, як і становище економіки в цілому, значною мірою залежатимуть від стану російської економіки. Мабуть, із цією оцінкою (плюс стан українсько- російських відносин) згодні і в нинішньому уряді країни, про що може свідчити те, що перші ж післявиборні виїзди керівництва Кабміну України (Олега Дубини і Анатолія Кінаха) припадають на Москву.
Геологи знайшли мідь. Тепер шукають $40 мільйонів
В Україні досі немає розвіданих родовищ міді, хоча потреба в ній величезна. За даними Мінпромполітики у 2000 — 2010 роках в країні буде використано 180 — 200 тисяч тонн цього металу та сплавів на його основі. За прогнозами фахівців, на експорт міді у цей період країна щороку витрачатиме близько $400 млн. Тим часом, як повідомив «Дню» провідний геолог держпідприємства «Північгеологія» Леонід Ликов, на території нашої країни відомі 150 рудопроявів міді, в яких зосереджено близько 90% світових запасів цього металу. Найперспективнішим є Волинський міднорудний район, загальні ресурси якого оцінюються у в 25 мільйонів тонн. Супутніми корисними компонентами тут є золото, срібло, платина та паладій. Для завершення пошукової оцінки та підготовки до промислового освоєння розташованого у цьому районі родовища Жиричi геологам (до речі, завтра вони відзначають професійне свято) потрібно $40 млн. Але у держави на це коштів немає. Тож на проведення розвідки та подальшої розробки цього перспективного родовища оголошено тендер. Водночас провадяться роботи з розвідки самородної міді в діючому Рафалівському кар’єрі. Орієнтовні перспективні ресурси цих двох ділянок становлять два мільйони тонн. Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День».
Звернутися до суду коштує 118 гривень
Позивач в Україні, який звертається в суд, повинен буде сплатити 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Така ставка витрат визначена постановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2002 року, повідомляє газета «Урядовий кур’єр». Згідно з постановою, нульова ставка витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу застосовується для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного збору.
Премія за знання англійської
Дев’яносто вчителів загальноосвітніх шкіл України стали фіналістами другого туру шостого щорічного конкурсу на отримання україно-американських премій. За досягнення у викладанні англійської мови та країнознавства США кожного з них нагороджено навчально-методичними матеріалами вартістю близько 200 доларів, а їхні школи — обладнанням на суму близько двох тисяч доларів. Посол США в Україні Карлос Паскуаль вручив вчора у Києві нагороди вчителям та адміністраторам загальноосвітніх шкіл центральних і північних областей України. Церемонії нагородження відбудуться також у Дніпропетровську, Харкові, Львові, Одесі. У третьому раунді серед фіналістів буде обрано двадцять переможців, які поїдуть на шеститижневі курси професійного вдосконалення у США. За п’ять років існування програми 75 українських вчителів взяли участь у таких курсах в Америці, а 345 вчителів отримали комп’ютери, іншу техніку та методичні матеріали для своїх шкіл, повідомляє Людмила РЯБОКОНЬ, «День».
Гра в географію
Виставка «Національна географія», що відкрилася в галереї Гельмана на Костьольній, стала типово «гельманівським» проектом і за змістом, і за виконанням. Автор експозиції, київський митець Олег Тістол уже довгі роки плекає у своїх роботах своєрідний варіант нашого середньоукраїнського поп-арту. Принцип серійності, обігравання штампів мас-культури тут у повній мірі збережений. Щоправда, за вихідний матеріал Тістолу слугують не торговельні марки та інші знаки суспільства споживання, а вже готові теле- та фотозображення далеких екзотичних народів. Його картини, насичені агресивними, кричущими колірними поєднаннями, як правило, віддалено нагадують групові портрети якихось тубільців, пропущені крізь спеціальні кольорофільтри. Герої тут немовби зійшли зі сторінок знаменитого американського «Нешнл Джеографік»: неусміхнені бедуїни, полінезійки, що танцюють, ботокуди з губними та вушними вставками. Однак це не мультикультурність, не черговий сплеск глобальної нью-ейджевської філософії. На місці цих монголоїдів, африканців, індусів могли б бути й селяни з Полтавщини чи Закарпаття (на виставковій афіші, до речі, самого художника і сфотографовано у вигляді суворого гуцула). Дійсно, загальний знаменник тут — не самобутність кожної окремої культури, а саме якась всеосяжна «національна географія». Це — коли весь світ з його неповторністю пропущено через лінзу телеекрана або фотооб’єктив, перетворений з непередбачуваної строкатої стихії на набір чергових галерейних артефактів. Приборканих тубільців взято в рамки «кислотних» робіт, вивішено на розфарбовані салатовим кольором спеціально для експозиції, стіни. Одним словом, той панегірик на честь «дітей природи», що поширювався як виставковий прес-реліз, — лише частина загальної гри. Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День».
