Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / УКРАЇНА

16 березня, 2002 - 00:00

Визначено лауреатів премії імені Івана Огієнка

На цьому тижні у Житомирі комітетом у справах Республіканської премії імені Івана Огієнка (видатного релігійного і громадського діяча України, який народився у Брусилові, відомого також під ім’ям митрополита Іларіона) ухвалено рішення про визначення лауреатів 2002 року. У галузі мистецтва премію присуджено представнику української діаспори, диригенту хору «Гомін» з міста Манчестер (Англія) і одночасно співаку і бандуристу Ярославу Бабуняку, в галузі освіти — авторам найновішого «Фінансового словника» українською мовою Геннадію Вознюку, Анатолію Загородньому і Тамарі Словженко, в галузі науки — науковцю зі Львова Левковi Полюзі, а також історику з Києва Володимиру Ляховецькому, у галузі літератури — поету з Луцька Василю Слабчуку (за видані останніми роками поетичні збірки), у галузі громадської, політичної та духовної діяльності — колишньому редакторові газети «Вечірній Київ» і народному депутату України Віталію Карпенку.

Як зауважив «Дню» заступник голови згаданого комітету, голова обласної організації Національної Спілки письменників України Олексій Опанасюк, особливістю цьогорічного рішення щодо присудження названої премії є загострення конкуренції за право її отримання (всього номінувалося 19 претендентів), повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

У «Нашій Україні» знайшли громадянина іншої країни?


Учора журналіст Дмитро Понамарчук (на фото) відіслав скаргу в Центральну виборчу комісію з проханням скасувати рішення ЦВК про реєстрацію кандидата в народні депутати України у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Євгена Червоненка, якого включено до списку блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Як зазначається в скарзі, підставою для цього Д. Понамарчук вважає той факт, що кандидат у Верховну Раду Є. Червоненко з 1995 року є громадянином Ізраїлю. Про це свідчить ксерокопія свідоцтва №313843633, «виданого 12.09.1995 р. громадянинові Ізраїлю Червоненку Євгену Альфредовичу в м. Холон», яке Д. Понамарчук додав до своєї скарги. «Я обурений, що громадянин іноземної держави шляхом замовчання інформації про своє справжнє громадянство намагається ввести в оману ЦВК і виборців, не маючи на те ніяких законних підстав», — скаржиться Д. Понамарчук на Є. Червоненка. На думку Д. Понамарчука, згідно з Конституцією України і Законом «Про вибори народних депутатів», балотуватися в парламент може лише громадянин України. На думку Д. Понамарчука, Євген Червоненко таким не є. Такого висновку Д. Понамарчук, посилаючись на закон про громадянство України, дійшов на підставі того, що Є. Червоненко нібито добровільно погодився прийняти громадянство іншої країни.

Як повідомили інтернет-виданню Україна.ru у прес-службі блоку «Наша Україна», їм «нічого не відомо про громадянство Ізраїлю» Євгена Червоненка. В прес-службі також не знають, чи писав Червоненко заяву про видачу йому «ізраїльського паспорту».

Про iсторiю, «невiсток» та банк «Україна»


З імпровізованого підвищення на маленькій Театральній площі в старій частині Ужгорода виступив 14 березня сам Віктор Ющенко. Він був упевнений в собі й абсолютно переконаний: «Наша Україна» — майбутнє. Про інших же, вважав державотворчий сумчанин, нічого й говорити.

— В Україні, — аналізував Віктор Андрійович, — шістдесят відсотків християн, тому без християнських ідей нам не обійтися. Треба й патріоти! От Ярослав Мудрий був патріотом України. І Володимир Мономах. Очевидно так, як і Наполеон для своєї імперії».

Але після історичних екскурсів Ющенко перейшов на буденніше — банк «Україна»:

— З 1989-го ввійшов туди. У 1993 році востаннє там повісив свитку. А кажуть, що винна невістка... Я, як невістка, не маю відношення до того банку.

Але потім усе ж «невістка» вирішив сповістити громаді, що 170 млн. грн. за найближчі 2-3 місяці повернеться вкладникам із загальної 480-мільйонної заборгованості. Всі зразу повірили, бо ж, за словами Ющенка, в Україні «погасили всі зовнішні борги за вісім місяців мого правління».

Щодо його власної біографії, електорат дізнався, що він із села Хоружівка на Сумщині, за 50 км від Росії. Під час навчання в Тернополі його називали москалем. Через два роки повірили, що це не так. Але вдома почали називати бандерівцем. Жінка — «не єврейка, а хороша людина, не негритянка — українка з колишніх емігрантів».

Додому ж, повідомив Віктор Андрійович, він збирається «після завершення собачого весілля — 31 березня».

На завершення співаки Тарас Петриненко і Тетяна Горобець заспівали пісню. Iнформацiю пiдготував Василь ЗУБАЧ, Ужгород.

Газета: 
Рубрика: