Рахункова палата: за 5 років 12 мільярдів пішли не за призначенням
У 2001 році Рахункова палата України встановила факти нецільового та неефективного використання бюджетних коштів на суму близько 1,9 млрд. грн. і направила до суду за результатами перевірок 11 позовів, повідомив голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО на прес- конференції, присвяченій п’ятиріччю цього контрольного органу. За словами директора департаменту Рахункової палати з контролю витрат на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність і безпеку держави Василя Невідомого, в ході перевірки державної компанії «Укрспецекспорт», зокрема, ходу реалізації нею застарілого майна, озброєння і військової техніки армії, Міністерству оборони було додатково перераховано близько $3 млн., інформує Інтерфакс-Україна.
Всього ж за 5 років існування Рахункової палати, не без гордості відмітив В.Симоненко, було проведено близько 2,5 тис. контрольно-ревізійних заходів, перевірено близько 2 тис. об’єктів і встановлено факти нецільового використання бюджетних коштів на суму близько 12 млрд. грн. Рахункова палата, звичайно, могла б добитися і більшого: це невикористане поле діяльності не раз під час виступу немов окреслював широкими жестами сам голова. За неминучим для ювілею пафосом вгадувалося резонне прагнення до підвищення статусу Палати, функції контролю за прибутковою частиною бюджету, і рівняння на російських колег, які за своїм значенням у державі стоять на порядок вище вже хоч би тому, що питаннями Рахункової палати займається безпосередньо президент Росії. На думку В.Симоненка, в цей час основна проблема контролю використання бюджетних коштів складається в тому, що в Україні «немає системи фінансової, економічної і податкової політики». «Ми навіть не підійшли до системи бюджетної політики», — підкреслив В.Симоненко. Iнформацiю пiдготував Петро ІЖИК, «День».
Немає стадіону — немає вищої ліги
Запоріжжя може втратити футбольну команду, що грає у вищій лізі. І все з вини запорізького стадіону «Металург», який ще в середині дев’яностих всілякі служби визнали непридатним до проведення матчів рівня вищої ліги. Відтоді хто тільки не обіцяв його реконструювати. Проте для цього потрібно було близько 20 млн. гривень — така сума, природно, відлякувала потенційних інвесторів. Навіть ВАТ «Запоріжсталь», під чиєю егідою і грає місцевий «Металург», не потягнув би таку суму. Пропонувалося навіть перенести матчі на ще один запорізький стадіон — «Торпедо», на якому колись грала однойменна команда вищої ліги, що перебивається сьогодні з хліба на воду. Траплялися і зарубіжні доброзичливці — пропонували побудувати в тихому місці 30-тисячний красень-стадіон з усією інфраструктурою. Але, як кажуть, не судилося.
Київ терпів довго, але, нарешті, у столичних футбольних достойників терпець урвався. І вони поставили умову — якщо до початку другого кола нинішнього українського чемпіонату стадіон не буде приведено до ладу, запорізький «Металург» буде знято з чемпіонату. Нагадаємо, що початок другого кола не за горами — він стартує 16 березня.
Саме на ці дні заплановано початок робіт щодо зносу багатостраждального стадіону «Металург». На його місці планується звести новий. Плани дійсно грандіозні — під час спорудження «запорізького дива» буде враховано досвід проектування знаменитого «дортмундського Вестфаленштадіона». Будівництво планується почати відразу після розчищення залишків нинішнього «Металурга».
Але навіть з дотриманням усіх термінів навряд чи встигнуть будівники звести таку величнзну споруду до березня. А тому в черговий раз доводиться сподіватися на ФФУ — раптом піде назустріч, повідомляє Тарас ВАСИЛЕНКО.
«Не дівчина за викликом»
Історія Народно-демократичного об’єднання «Нова Україна», другий етап VII з’їзду якого пройшов учора, налічує вже 10 років: «НУ» практично є ровесником незалежності, хоча про діяльність об’єднання у міжвиборчий період відомо небагато. З симпатіями на найближчі перегони новоукраїнці чітко визначилися: основним результатом з’їзду, окрім взаємних привітань з нагоди ювілею, стала постанова «Про підтримку виборчого блоку «За єдину Україну». Голова НДО «Нова Україна» харківський губернатор Євген Кушнарьов повинен підписати відповідну угоду про співпрацю. Симптоматичним, однак, видається той факт, що окрім голови Народно-демократичної партії Валерія Пустовойтенка, ніхто з «заєдинщиків» більше не вшанував цей захід своєю присутністю.
Вітаючи делегатів «НУ», Валерій Пустовойтенко зазначив, що утримування такої організації на належному рівні аналогів в Україні просто не має. Він також висловив сподівання, що «НУ» підтримає «За ЄдУ» та спільними зусиллями їм вдасться відшматувати четвертину ще не спеченого парламентського пирога — «мінімум 25%». Голова Християнсько-демократичної партії України Віталій Журавський також розповідав про чесноти учасників блоку зі смачною назвою, охрестивши їх «найбільшими професіоналами та прогнозованими людьми». Заінтригувала фраза голови Вінницького осередку «Нової України» про те, що дуже просто бути в опозиції і дуже непросто бути пропрезидентською організацією та поважати себе. Багатьох, хто виступав на з’їзді, непокоїло звучання назви блоку, який вони мають підтримувати. Дехто навіть зізнався, що «Нова Україна» була готова позичити своє ім’я, але переконати відповідних осіб не вдалося.
У заключному слові Є. Кушнарьов наголосив, що «Нова Україна» нікого не буде обслуговувати. «НУ» — не дівчина за викликом, будемо тільки співпрацювати», — сказав голова об’єднання. Наостанок, як і годиться на ювілеї, членам-засновникам, активістам та найстарішим обласним організаціям «Нової України» вручили пам’ятні знаки, повiдомляє Ігор ОСТРОВСЬКИЙ, «День».
