Переселення кримських греків у Приазов’я — перша депортація імперії
У Центральному музеї Тавриди (Сімферополь) відкрилася виставка «Крим у Приазов’ї. Культура та етнографія маріупольських греків». У експозиції представлено предмети церковного начиння, деталі побуту, одяг і прикраси, що використовувалися в середовищі маріупольських греків з кінця XVIII до XX століття. На виставці показано предмети археології, які відображають життя й культуру християнського населення Криму періоду розвинутого та пізнього середньовіччя. Більшість експонатів виставки надав краєзнавчий музей Маріуполя — в його колекції широко представлено церковне начиння, ювелірні прикраси, одяг і предмети побуту, привезені близько 230 років тому з Криму грецькими переселенцями, які заснували місто. Частина експонатів належать Центральному музею Тавриди, Алуштинському історико-краєзнавчому музею, історико-культурному заповіднику Бахчисарая. Виставка розповідає про те, як наприкінці XVIII століття в період між двома російсько-турецькими війнами за указом російської імператриці Катерини II близько 32 тисяч кримських християн-греків і вірменів було насильницьки, «під охороною» багнетів Суворова, переселено з території Кримського ханства до Приазов’я. 1780 року греки, вихідці з кримського села Мар’ямполь, заснували місто Маріуполь і декілька сіл, яким дали кримські назви — Ялта, Урзуф, Старий Крим, Карань, Ласпі, Мангуш, Сартана та інші. З того часу цей невеликий етнос, представники якого й зараз мешкають на півдні Донеччини, називають маріупольськими греками. До середини XX століття маріупольські греки зберігали багато особливостей побуту, успадкованих від кримського періоду своєї історії, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
Огляд становища української мови
21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, Рух добровольців «Простір свободи» започаткував новий загальноукраїнський проект — повномасштабний Огляд становища української мови. Упродовж сімох наступних місяців громадські активісти по всій країні збиратимуть, аналізуватимуть та узагальнюватимуть інформацію про міру присутності й умови функціонування державної мови в різних сферах суспільного життя, а також про зміни, що відбуваються в поточний період в Україні та світі. Огляд охопить усі ключові сфери застосування мови — освіту, телебачення, радіо, пресу, інтернет, державне управління, кінопрокат, сферу послуг, різні галузі бізнесу тощо. При підготовці огляду будуть враховуватися дані статистики, соціологічних досліджень, аналізуватися нормативно-правові акти та їх проекти, що стосуються функціонування мови, а також практика їх застосування, дані моніторингу фактичного становища мови в різних регіонах та сферах життя. Підсумком дослідження стане докладний звіт «Огляд становища української мови в 2011 році», що його буде оприлюднено 9 листопада — в День української мови та писемності. Крім аналізу стану, тенденцій і проблем функціонування української мови, документ міститиме докладні рекомендації з вирішення наявних проблем. Долучитися до реалізації проекту може кожна небайдужа людина, повідомивши про бажання стати волонтером на [email protected] чи надсилаючи на цю ж адресу будь-яку інформацію, що стосується становища мови. Проект проводиться на цілковито безкоштовних засадах, в його основі — добра воля і громадська співдія людей, повідомляє Сергій СТУКАНОВ, Донецьк.
Дні «Політичної критики» в Україні
Проект триватиме чотири дні, з 23 по 26 лютого, й охопить три міста — Київ, Львів та Одесу. Організатори Днів «Політичної критики» — Центр візуальної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія» та інтелектуальна спільнота Кrytyka Polityczna (Польща). «Кrytyka Polityczna» виникла в Польщі на початку 2000 років і згуртувала навколо себе польську інтелігенцію, що критично налаштована до наявного status quo, активно протидіє економічному та культурному виключенню. У рамках польського проекту «Кrytyka Polityczna» здійснюється видавництво інтелектуального часопису, серед авторів якого — Луї Альтюссер, Зигмунт Бауман, Ален Бадью, Славой Жижек, Жак Рансьєр. Із 2009 року в Києві діє неформальний осередок «Політичної критики». Його учасники створили українську версію однойменного часопису. У рамках Днів «Політичної критики» відбудеться презентація української версії видання в Києві (23 лютого), Львові (25 лютого) та Одесі (26 лютого). Як повідомляє «Телекритика», перший випуск української «Політичної критики» присвячений наркотичній політиці в Україні та світі, а також системним взаємозв’язкам між явищем сучасної політики та проблемою наркотиків. Презентацію супроводжуватиме показ фільмів польського режисера Артура Жмієвського «Катастрофа» (2010 р., документальне дослідження польського суспільства після катастрофи президентського літака) та ізраїльської художниці Яелі Бартани «Мур і вежа» (2010 р.), що представлятиме Польщу на Венеційському бієнале 2011 року.
