«Ефір-1» вдається до відчайдушних заходів
Як уже повідомляв «День», з першого листопада припинив своє мовлення луганський телеканал «Ефір-1». На його частоті почала було мовити інша компанія — Луганське кабельне телебачення, що викликало протест з боку колективу ліквідованої без рішення суду телекомпанії. Її співробітники звернулися до всіх інстанцій, котрі могли б вплинути на зміну цього рішення, і в результаті — припинення будь- якого мовлення на даній частоті. Як повідомила учора «Дню» Алла Кисельова, керівник служби новин «Ефір-1», у четвер технічні працівники встановили, що передавач «старої» телекомпанії «Ефір-1» не придатний до використання і зайнялися його демонтажем. У четвер Андрій Привальцев, новий директор, призначений міськрадою, змінив охорону. У відповідь на ці дії 13 співробітників «Ефіру-1» оголосили голодування і залишилися ночувати у приміщенні телекомпанії. Учора, за словами А. Кисельової, голодувало дев’ять чоловік. Тим часом, Андрій Привальцев у інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна заявив, що в ніч з середи на четвер у телекомпанії залишалася тільки «старий» директор «Ефір-1» Тетяна Кожановська, і не підтвердив факту початку голодування. Нагадаємо, що рішення про ліквідацію «старого» «Ефір- 1» було прийняте Луганською міськрадою, котра є засновником цієї телекомпанії. На думку «ефірівців», це сталося через те, що «Ефір-1» намагався об’єктивно висвітлити ситуацію навколо «зняття» колишнього мера. Самі ж депутати стверджують, що причиною цього рішення стали «незадовільна фінансова діяльність підприємства і необхідність його об’єднання з міським комунальним підприємством «Луганське радіо». Очікується, що в даному конфлікті все вирішиться через суд. У середу прокурор Луганська Валерій Побережний повинен зробити заяву з даного питання. Щоб розібратися з ситуацією на місці, представництво міжнародної організації «Репортери без кордонів» в Україні направлять делегацію до Луганська, у складі якої буде і кореспондент «Дня». Про те, що ж насправді відбувається з «Ефіром-1», читайте у наступних наших випусках. Iнформацiю пiдготував Володимир ДЕНИСЕНКО, «День».
Немає партії — проси людей у губернатора?
Хоча новий Закон «Про вибори народних депутатів України» передбачає формування дільничних виборчих комісій на партійній основі, відсутність розвинених структур на рівні районів і окремих населених пунктів області може завадити багатьом політичним угрупуванням, в тому числі деяким із тих, що представлені у нинішньому складі парламенту депутатськими фракціями і групами, серйозно вплинути на цей процес у сільській місцевості. Таку думку висловив на прес-конференції, що пройшла вчора, керуючий справами виконавчого апарату Житомирської обласної ради Петро Рудницький. Прогнозуючи у цьому зв’язку перебіг подій при створенні згаданих комісій, особливо у віддалених районах, він зазначив, що «буде так, як було, але трохи під новою оболонкою». Тобто, за словами П.Рудницького, керівники обласних організацій партій, які слабо представлені в регіоні, скоріш всього будуть змушені звертатися до місцевих органів влади за допомогою у підборі кандидатур для заповнення вакансій у дільничних комісіях. А щодо застосування партійно-пропорційної системи при виборах депутатів місцевих рад він висловився за те, щоб вона була втілена поки у вигляді експерименту в містах обласного підпорядкування, де існують більш-менш розгалужені структури. Однак, враховуючи наведену вище позицію керівника апарату обласної ради, можна констатувати, що серед державних чиновників, принаймні на Житомирщині, зберігається скептицизм по відношенню до участі партій у виборчому процесі. Що в свою чергу аж ніяк не сприятиме політичній структуризації суспільства, повідомляє кореспондент «Дня» Валерій КОСТЮКЕВИЧ.
