Україна та Молдова спільно контролюватимуть кордон
Президенти України та Молдови Леонід Кучма й Володимир Воронін прийняли «політичне рішення» доручити урядам обох країн протягом десяти днів із залученням Придністров’я підготувати до підписання документ, який визначить порядок проходження вантажів через українсько-молдовський кордон, повідомило агентство Інтерфакс-Україна. Про це Л.Кучма заявив у Вінниці на спільній із В.Вороніним прес-конференції щодо підсумків переговорів, які відбулися вчора. «Назріває питання спільного контролю кордону (українсько-молдовського. — Ред. )», — сказав він. Президент Молдови В.Воронін наголосив на потребі знайти «взаємоприйнятні механізми протягом десяти днів». Він заявив, що Молдова «ні в якому разі не ставить завдання економічної блокади Придністров’я». «У таку гру ми із Придністров’ям не граємо», — сказав він, підкресливши, що Придністров’я є «кровною частиною Молдови». «Ми не можемо жартувати з народом, щоб покарати Смирнова», — підкреслив В.Воронін. (Ігор Смирнов — лідер Придністров’я. — Ред. ).
Більшість загроз — внутрішні
В Україні настав час ухвалити повноцінний закон про національну безпеку країни, вважає заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Пирожков. У четвер у Києві на спільному засіданні комітетів з політичних питань, оборони та безпеки, науки і технології Парламентської Асамблеї НАТО С.Пирожков підкреслив, що концепція національної безпеки України, розроблена у 1992 році і прийнята Верховною Радою у 1997 році, вже застаріла. За його словами, головним фактором формування державної політики безпеки є, передусім, визначення загроз, і не тільки воєнних. Аналіз ситуації в Україні свідчить про те, що більшість загроз безпеки у країні є внутрішніми, зокрема, корупція, стан соціального забезпечення населення, а також загроза екологічної та техногенної катастроф. Серед зовнішніх факторів він назвав світові процеси глобалізації, котрі посилюють чутливість України до негативних процесів у світі. С.Пирожков підкреслив, що для забезпечення нацбезпеки необхідно враховувати безліч факторів не тільки регіонального, але й глобального рівня. На його думку, одним iз пріоритетів національної політики України є боротьба з контрабандою зброї, а також поширенням зброї масового знищення. В Україні, підкреслив С.Пирожков, переконані у необхідності викорінювання міжнародного тероризму. У той же час він висловив стурбованість iз приводу того, що антитерористична операція в Афганістані може вийти за рамки регіонального конфлікту. Заступник секретаря РНБОУ також вважає вигідним для України зближення Росії і США, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна. Він пояснив, що Україна має стратегічні відносини як з Росією, так і з США, тому, на його думку, для країни зближення цих двох держав «добра прикмета». У зв’язку з цим, можливо, вирішиться питання договору ПРО, відзначив він. Пирожков вважає, що таке зближення вигідне і для європейського співтовариства, оскільки Росія у зв’язку з цим може переглянути свої погляди на розширення Європейського Союзу і НАТО.
Вибори у секундах
Минулої неділі «Епіцентр» («1+1») більше за все подав інформації у нейтральному або позитивному тоні про Демсоюз — 603 секунди, «Подробиці тижня» (Інтер) — про НДП (32 сек), «Свобода слова» (ICTV) — про «Трудову Україну» (96 сек). Про це повідомив сайт www.prostir.org/monitor, котрий нещодавно створений у рамках проекту «Український моніторинг для вільних виборів (моніторинг рівня доступу до ЗМІ та якісного інформування виборців). Проект здійснюється Комітетом «Рівність можливостей» та Асоціацією «Спільний простір» під методичним і науковим патронатом Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка, а також за підтримки Національного фонду демократії, Фонду «Вестмінстер» і Міжнародного фонду «Відродження». Як запевняють автори, моніторинг не спрямований на підтримку жодної політичної партії, блоку або кандидата і переслідує мету проведення чесних, прозорих, справедливих виборів, які повинні грунтуватися на усвідомленому рішенні громадян. У своїй роботі учасники моніторингу використовують оригінальну методику, випробувану під час попередніх виборів. Вимірюючи об’єм передвиборчого «партійного» сегмента в секундах для ТБ і у друкарських знаках для преси, дослідники чітко розмежовують матеріали за нейтральною (або переважно позитивною) і негативною тональністю. Тональність матеріалів вибірки визначається за наявністю оцінних думок, формулювання основного повідомлення і контексту, повідомляє Діана БАЗИЛЯК, «День»
