Суспільні перетворення під впливом мас-медіа
У рамках Київського Міжнародного телеярмарку вчора розпочав свою роботу Міжнародний формум «Вплив ЗМІ на суспільні перетворення (на прикладі країн Східної та Центральної Європи)». Керівники телеканалів і радіостанцій, відомі тележурналісти, вчені та політики України, Польщі, Югославії, країн Прибалтики розпочали дискусію навколо найактуальніших проблем та процесів, що відбуваються у сфері мас-медіа в посткомуністичних державах. Аналогії та відмінності у ході утвердження свободи слова в цих країнах, можливість використання набутого позитивного досвіду — ось теми, що стали предметом жвавого обговорення учасників форуму. Також будуть розглянуті питання про роль і місце ЗМІ у формуванні громадської думки, про засади економічного функціонування мас-медіа з метою забезпечення їх незалежного статусу. Велику увагу присутніх привернула проблема взаємодїї ЗМІ із владними структурами, зокрема, будуть проаналізовані форми і методи тиску на журналістів і, відповідно, можливості протидії. Уже традиційною для подібних зібрань стане тема подальшого зміцнення корпоративної солідарності працівників ЗМІ, яка розглядатиметься на досвіді діяльности журналістських об ’ єднань в Україні. Широкий спектр думок (часом діаметрально протилежних), представлених уже в ході перших засідань, дає надію на те, що на відміну від численних прес-тусовок, форум може принести реальну користь. Причому, не лише у збагаченні взаємним досвідом, а й у виробленні практичних рекомендацій щодо встановлення цивілізованих норм функціонування ЗМІ у посттоталітарних суспільствах, повідомляє Сергій ЧЕРНЕНКО.
Весь вечір тільки Моцарт і Чайковський
Сьогодні в Колонному залі ім. Лисенка відбудеться концерт з циклу «Мистецтво фортепіанної гри». Прозвучать твори Моцарта і Чайковського у виконанні народного артиста Росії, професора Дмитра Башкірова і Симфонічного оркестру Національної філармонії України. Піаніст вже не вперше виступає з українськими музикантами. Він зарекомендував себе відмінним ансамблістом. Музичні критики зазначають, що Башкіров — романтичний піаніст. Його грі притаманні мрійність і ніжність. З роками його концертні програми стають дедалі вибірковими, хоча коло авторів міняється. У нього широке амплуа: Моцарт, Брамс, Дебюссі, Прокоф’єв, Бетховен, Шуберт, Шуман, Щедрін. З 1957 року Дмитро Башкіров поєднує концертну і педагогічну діяльність. Він викладає в Московській консерваторії. Серед його учнів лауреати міжнародних конкурсів — Алексєєв, Бондурянський, Резель. Інф. «Дня».
Богдан Ступка отримав нове «крісло»
У вівторок, на зібранні трупи Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка було офіційно оголошено, що з 28 травня Богдан Ступка призначається виконуючим обов’язки художнього керівника колективу на час хвороби Сергія Данченка. Франківці цю новину сприйняли спокійно. По-перше, це забезпечить колектив від зазіханнь «чужих» режисерів, по-друге, Ступка є однодумцем Данченка і буде шанувати традиції театру, де він, судячи з усього, відчуває себе набагато впевненіше і затишніше, ніж в уряді. Чи буде він пробувати свої сили в режисурі — невідомо. Залежно від того, як швидко видужуватиме Сергій Данченко, почнуться коректування планів Ступки. Закінчуючи 81-й сезон, генеральний директор Театру ім. І. Франка Михайло Захаревич підбив підсумки. Він зазначив, що за вісім місяців було поставлено шість прем’єр. Франківці їздили на гастролі в Запоріжжя та Вінницю. Брали участь у Міжнародному фестивалі БІТЕФ у Югославії, на ХХХ Всеукраїнському святі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», а також в Днях української культури в Німеччині. З 30 травня розпочинаються гастролі колективу в Одесі, де буде показано спектаклі «Тев’є Тевель» і «Пігмаліон», а з 26 червня — в Сімферополі, де театр не був сім років. Везуть свої аншлагові роботи: «Енеїду», «Тев’є Тевель», «Кін IV», «Шельменко-денщик» і «Пігмаліон». Під час відпустки частина трупи продовжуватиме роботу, щоб не зупиняти репетиції над спектаклем «Отелло» — спільний режисерський проект Віктора Малахова і Анатолія Хостікоєва. Інф. «Дня».
Українську карамель не пускають у Росію
Режим обмеження ввезення в Росію карамелі, що передбачає запровадження із 17 травня на 6 місяців спеціального мита в розмірі 21%, може бути продовжено. Як заявив Інтерфаксу заступник керівника харчопромдепартаменту Мінсільгоспу РФ Олександр Павлов, це залежатиме від того, які зміни відбудуться на кондитерському ринку за час дії спецмита. За даними ГТК, 1999 року в Росію було завезено 62 тис. тонн української карамелі, або 96% од загального обсягу імпорту цієї продукції, і 34% од річного обсягу російського виробництва. 2000 року загальний імпорт карамелі, за даними Асоціації кондитерських підприємств, збільшився на 50%. Фахівці АТ «Укркондитер» вважають, що після зміни умов експорту українська карамель утратить свою привабливість для російського покупця. У зв’язку із цим кондитерські підприємства України розпочали пошук нових ринків збуту в Європі, Середній Азії і на Близькому Сході, хоча ряд експертів сумнівається, що постачання в ці країни дозволить компенсувати зменшення експорту в Росію.
