Львівських студентів відпустили
Вчора прес-служба Львівської облдержадміністрації, яку напередодні пікетували студенти, повідомила, що усіх львівських студентів уже звільнено й що за вказівкою Президента України нікого зі страйкарів не буде покарано. Під вартою у Києві залишається кореспондент газети «Поступ» Дмитро Шурхало. Нині львівські журналісти збирають підписи на підтримку колеги.
Як же сприйняли студентську акцію викладачі?
— Студентський страйк — це своєрідний сингал для влади, що потрібно вживати конструктивних заходів. Бо після студентських страйків, як правило, починаються страйки з політичними вимогами, — вважає Ігор Паславський, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка.
— Я підтримую студентів, вони діяли свідомо і я не схильна вважати, що їх використовували, — каже професор, політолог Антоніна Колодій. — А для тих студентів, що хотіли потрапити на лекції, було утворено «коридор». Я постійно кажу студентам: поки держава не стане правовою, — демократія не буде дієвою, повiдомляє зi Львова Оксана ТЕЛЕНЧІ .
Мисливці за металами націлилися на церковні дзвіниці
Під покровом ночі 28-річний житель Черкас Олександр Н. прокрався на дзвіницю церкви Покрови Святої Богородиці, що в обласному центрі, відчепив два дзвони, запакував їх у господарські сумки й, крекчучи, повіз на таксі до пункту приймання металобрухту. Наступного дня туди з’явилася міліція. Як повідомили кореспондентові «Дня» Євгену БРУСЛИНОВСЬКОМУ в черговій частині Соснівського райвідділу внутрішніх справ міста Черкас, приймальники описали відвідувача, й правоохоронці за прикметами швидко розшукали злочинця. Два дзвони вагою 8 і 16 кг були вилучені й повернуті в церкву. «Дебет-кредит» оборудки меткого мисливця за металами такий: 40 грн. він вторгував за дзвони, 18 грн. заплатив нічному таксистові, плюс термін ув’язнення від 2 до 5 років за ст.81, ч.1 (крадіжка державного або колективного майна), який «світить» йому за вчинений злочин. А міліціонерам, подейкують, вдячні священики поставили кілька свічок «за здравіє» — за те, що ті розшукали викрадені дзвони й церква знову набула «голосу».
Доходи, що перевищують мільйон, задекларували шістнадцять киян
Хоча термін декларування доходів фізичними особами вийшов ще 1 березня, до Державної податкової адміністрації Києва продовжують надходити декларації від громадян, які з поважних причин не встигли їх вчасно принести або надіслати поштою. Податківці задоволені цьогорічною активністю киян: 86,5 тисячі або 90% тих, хто мав задекларувати свої доходи, виконали цей обов’язок.
Вчора ж заступник голови столичної ДПА Ігор Козлов оголосив попередні підсумки декларування доходів громадян. Минулого року доходи більше 200 тис. грн. не за основним місцем роботи мали 78 громадян, більше 500 тис. грн. — 25, більше 1 млн. грн. — 13, більше 5 млн. грн. — 3. За словами І.Козлова, київські мільйонери мали доходи від продажу акцій та нерухомого майна, ноу-хау, отримання дивідендів. І.Козлов не виключає, що після завершення обробки всіх декларацій кількість мільйонерів-2000 може зрости. Щодо підприємців, які у 2000 році отримали валові доходи, то тут склалося наступне співвідношення: доходи більше 200 тис. грн. — 418 чоловік, більше 500 тис. грн. — 94, більше 1 млн. грн. — 68, більше 5 млн. грн. — 15, повідомляє Петро ІЖИК , «День».
«Дню» дякують за книжки для обділених дітей
Колектив газети «День» нагороджено Дипломом за неповторний внесок у проведенні Всеукраїнської благодійної програми «Подаруй дитині книжку», за безцінні подарунки вихованцям дитячих будинків, притулків, інтернатів і реабілітаційних центрів.
Всеукраїнська благодійна акція-2000 «Подаруй дитині книжку», організована з ініціативи Ірини Юхниці, головного редактора дитячого журналу «Пізнайко», проходила з 1 червня по 31 грудня. Суть цієї благородної справи полягала у зборі книжок для вихованців шкіл-інтернатів, дитячих будинків, притулків та реабілітаційних центрів. Усього лише за півроку було зібрано і передано дітям понад 78 тисяч книжок, тридцять чотири тисячі дітей одержали подарунки. Ці діти відчули щиру турботу й увагу з боку дорослих, зовсім не знайомих людей (кожна дитина дізналася ім’я дарувальника), адже в дитинстві такою важливою є віра в диво й переконаність у тому, що ти не самотній у цьому незатишному світі.
