Арсеній Яценюк подарує Путіну книги з історії та ініціює створення нової бібліотеки української літератури в Москві
Лідер політичної партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк подарує прем’єр-міністру Росії Володимирові Путіну книги з історії, в яких описано визначну роль України в Другій світовій війні, повідомляє прес-служба «Фронту змін». Днями, під час відвідання однієї з київських книгарень Арсеній Яценюк придбав кілька книжок. «Я вирішив зробити новорічний подарунок прем’єр-міністру Росії пану Путіну. Щоб він отримав ширші знання про роль і місце України в Другій світовій війні. Це видання ще часів Радянського Союзу: «Історія Української РСР», Велика радянська енциклопедія, де в другому томі дуже чітко ще радянські історики написали про те, що Друга світова війна ніколи не була б виграна, якби не було України. України саме як переможниці в Другій світовій війні». Крім того, лідер «Фронту Змін» звернувся до всіх українських бізнесменів у зв’язку з останніми подіями навколо Бібліотеки української літератури в Москві: «Я звертаюся до бізнесменів, щоб зібрати кошти і відкрити українську бібліотеку в Москві на кошти приватних українських інвесторів, на кошти українців». Перші видання для цієї бібліотеки Арсеній Яценюк придбав в цій же книгарні, зокрема, «Українська діаспора в Росії» Віктора Ідзьо і «Україна-Росія» Івана Діяка.
Соратникові Брежнєва подарували сквер
Депутати Дніпропетровської міськради надали безіменному скверу в центрі міста ім’я міністра внутрішніх справ СРСР Миколи Щолокова. Рішення про це ухвалила позачергова сесія міської ради, що зібралася напередодні Нового року. Сквер розташований на перетині вулиць Червона і Бородинська, поблизу будівлі головного управління МВС у Дніпропетровській області. Тут кілька років тому за ініціативи керівництва міліції було побудовано храм св. Георгія Переможця, біля якого заступають на службу міліцейські наряди. «Там побудували церкву і до нас звернулися, аби ми дали скверу назву», — пояснив рішення мер Іван Куличенко. Поява імені М. Щолокова на карті Дніпропетровська — зовсім не випадковість. Ще в довоєнні часи він очолював Червоногвардійський райком партії, а потім — виконком міської ради Дніпропетровська. У роки брежнєвського правління влада міста надала всесильному міністрові внутрішніх справ звання почесного громадянина Дніпропетровська, про що намагалися забути вже при Ю. Андропові. Тепер, на двадцятому році незалежності України, про М. Щолокова знову згадали. І не лише згадали, але й вирішили нагадати іншим. Не так давно в обласному управлінні МВС пройшла презентація книги про забутого міністра. За дивним збігом обставин, написав її московський журналіст на ім’я... Максим Брежнєв. І хоча сам автор заперечує родинний зв’язок із покійним генсеком ЦК КПРС, про найближчого приятеля Леоніда Ілліча він написав досить ѓрунтовну працю, зібравши матеріали в архівах Росії, Молдавії та України. Цю книгу про М. Щолокова позитивно оцінив його колишній перший заступник і зять Л. Брежнєва — Юрій Чурбанов, який відсидів чималий термін, за ѓратами за корупційні діяння. Сьогодні біографію М. Щолокова, як запевняє автор, вручають молодим міліціонерам у Росії. Проте, схоже, що немало прихильників у колишнього міністра залишилося і в Україні. Ще 2007 року на батьківщині М. Щолокова, в місті Стаханові, було відкрито музейну експозицію, де представлено не лише документи і фотографії, а також особистий мундир Миколи Онисимовича. Нова інтелектуальна мода з Донбасу, звідки по всій Україні роз’їжджаються кадри правоохоронців, перекочувала й до Дніпропетровська. Варто нагадати, що місяць тому, 26 листопада, колишньому соратникові Брежнєва виповнилося рівно сто років. Отже, появу скверу імені М. Щолокова в Дніпропетровську можна вважати подарунком до ювілею. Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
«Черевички» в концертному варіанті
29 грудня Національна філармонія України запросить киян на Різдвяну оперу-казку.Це буде друге концертне виконання відомої опери «Черевички», яку постановники приурочили до 170-річчя від дня народження Петра Чайковського (1840-1893 рр.). Нагадаємо, прем’єра відбулася в січні, ставши подією музичного життя столиці, а до цього — в червні 2009-го (Рік Миколи Гоголя) на сцені цей твір поставили у Харківському театрі опери і балету. Появі київських «Черевичків» треба завдячувати режисеру-постановнику і автору композиції Ірині Нестеренко, художньому керівнику Національної філармонії Володимиру Лукашеву (який, крім того, понад 20 років співпрацює ще й із колективом Харківської опери), солістам і Симфонічному оркестру під орудою Миколи Дядюри. Досвід, набутий у Національній опері, дозволив диригенту акцентувати ту особливу поліфонію звуків і голосів (у постановці задіяно хор Київського академічного муніципального театру опери і балету для дітей і юнацтва), яку лишень одним-єдиним словом і можна означити: гармонія. Історія зворушливого кохання Оксани й Вакули композитор зобразив на тлі барвистих образів української природи та народного побуту. Вибудовувати відповідні декорації на сцені філармонії вельми непросто, та, мабуть, і недоцільно, тому виконавці зачаровують глядачів, окреслюючи задушевний ліризм і вишукане, «гоголівське» почуттям гумору українців. Отож «Черевички» — одна з небагатьох опер Чайковського, головні герої якої — прості люди з народу, і означення «коміко-фантастична» в цьому разі їй надзвичайно пасує. Лілія БОНДАРЧУК.
