Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / УКРАЇНА

25 листопада, 2000 - 00:00

В Україні легалiзованi неопозиційні комуністи

Через чотири місяці після проведення установчого з’їзду отримала свідоцтво про реєстрацію Комуністична партія України (оновлена), повідомила «Дню» прес-служба депутатської групи «Трудова Україна». За словами співголови партії, члена депутатської групи «Трудова Україна» Світлани Друзюк, такий тривалий процес реєстрації був пов’язаний із шаленим опором з боку КПУ, яка вбачає в оновлених комуністах серйозну конкуренцію в політичній боротьбі. Натомість сама КПУ(о), як зазначила Світлана Друзюк, не претендує на монополію в політичному спектрі суспільства, однак повинна відіграти консолідуючу роль. Одна з принципових відмінностей, яка пов’язується лідерами КПУ(о) з їхньою «оновленістю» — це ставлення до співпраці з усіма учасниками загальнодержавного процесу. Як зазначив голова партії, член депутатської групи «Трудова Україна» у Верховній Раді Михайло Савенко, зашорена опозиційність лівих їм нині тільки шкодить. У результаті замкнутості й відособленості політичної позиції комуністи більше втрачають, аніж отримують. «Ми готові співпрацювати з усіма, хто підтримує нашу ідею побудови соціально справедливого суспільства на базі парламентської форми правління, і не збираємося ставати в опозицію до виборної влади», — заявляє Микола Савенко.

Послання з 1966 року деполітизоване й відправлене у 2050 рік

23 листопада до пам’ятника Миколі Островському у Шепетівці прибули адресати «послання комсомольців 1966 р. до комсомольців 2000 р.» «Наспіла пора одержати лист із минулого», — пояснив для «Дня» Адам Васьковський, міський голова Шепетівки. Він згадав, що послання було замуровано у п’єдестал «34 роки тому, коли почали ставити пам’ятник авторові роману «Як гартувалася сталь», нашому землякові». На жаль, «у дорозі» до нащадків послання геть зотліло. «Однак знайшли копію, що зберігається в музеї Миколи Островського. Озвучили лист із 1966 року,» — продовжив Адам Васьковський. Адресати могли з’ясувати, що разом із аркушем паперу за цей короткий історичний період зотліли й надії авторів на «нове комуністичне суспільство і примноження славних традицій Павки Корчагіна». Комсомольської організації у Шепетівці вже немає. «Однак вирішили на місце, де покоїлося послання, покласти нове... «Від молоді 2000 р. до молоді 2050 р.» — спрямований у майбутнє. Міський голова Шепетівки говорить: «Писати у 2050 рік було дуже тяжко. Переживали, щоб нащадки не зробили висновок, що ми були такі ж наївні, як автори послання до комсомольців 2000 року. Виважували кожне слово, згадали, що за романом «Як гартувалася сталь» китайці 1999 року зняли фільм. Мовляв, не скрізь у світі забули славні бойові, революційні та трудові традиції, якими свого часу славилася наша Шепетівка. А подробиці життя адресатів із 2050 року, на жаль, уявити не змогли», повiдомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».

Історія не має бути «непередбачуваним минулим»

Яким чином гуманітарні науки можуть досягти якісно нового стану, який дозволив би їм бути на рівні вимог ХХI століття? Що мусять зробити сучасні суспільствознавці (насамперед молодь) для вдосконалення теоретико-методологічного інструментарію? Ці питання були в центрі уваги конференції «Гуманітарне знання на початку ХХI століття», яка відбулась у Києві 22—23 листопада (організатори — Товариство «Гуманітарна колегія», Інститут філософії НАН України, Міжнародний інститут демократії та редакція журналу «Генеза»). Зокрема, на засіданні секції історії (доповідачі — доктори історичних наук Георгій Касьянов та Наталя Яковенко й Ярослав Грицак з Інституту історичних досліджень, м. Львів) було проаналізовано комплекс проблем, що належить розв’язати дослідникам минулого України. Питання стоїть так: осмислення історії чи лише її переписування, підкреслили доповідачі. Тільки з плином часу можна розв’язати поставлені проблеми, але це — неодмінна умова, яку необхідно виконати для того, щоб Україна нарешті перестала бути «країною з непередбачуваним минулим», повідомляє Ігор СЮНДЮКОВ.

Український прем’єр відмінив поїздку на Центральноєвропейський саміт через хворобу дочки

Прем’єр-міністр України Віктор Ющенко не зміг поїхати в Будапешт з дводенним робочим візитом для участі в зустрічі глав урядів країн-учасниць Центральноєвропейської ініціативи. В. Ющенко відмінив свій візит через хворобу дочки Христини, яка недавно народилася, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-секретаря українського прем’єра Наталію Зарудну. За її словами, сьогодні дитина і дружина прем’єра Катерина Чумаченко перебувають у лікарні. Замість В. Ющенка в Будапешт поїхав перший віце-прем’єр Юрій Єхануров. Як повідомлялося раніше, в рамках саміту було заплановано ряд двосторонніх зустрічей українського прем’єра з главами уряду інших країн, зокрема з прем’єр-міністром Італії Джуліано Амато, а також федеральним канцлером Австрії Вольфгангом Шюсселем і прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

Газета: 
Рубрика: