У Сумах відкрилась «юридична клініка»
1 червня Суми стали третім містом в Україні (після Сімферополя та Запоріжжя), де почала працювати створена для найбільш соціально незахищених людей «юридична клініка». Цей заклад засновано на базі юридичного факультету Української академії банківської справи. За словами його декана Віктора Сухоноса, працюватимуть у клініці студенти, а їхні викладачі будуть здійснювати контроль за своїми учнями. Заклад надаватиме безплатні юридичні послуги найбільш пільговим категоріям населення: сиротам, інвалідам, матерям-одиначкам. Приміщення для цієї благодійної справи надав місцевий благодійній фонд «Добродій», повідомляє кореспондент «Дня» Сергій ХАНІН .
Вокзал для двадцятьох
Паніка охопила власників численних лотків з товарами ширвжитку і продуктами харчування, які розмістилися на Південному вокзалі Харкова — найбільшому вокзалі України. Їх зібрав начальник вокзалу Віктор Чалий і оголосив про нове рішення Південної залізниці: у приміщеннях вокзалу лоткової торгівлі бути не повинно. Замість цього буде обладнано стаціонарні кіоски, які своїм виглядом і зручностями для пасажирів прикрасять приміщення. Бізнесменам було запропоновано обрати зі свого середовища двадцятьох найкращих — саме стільки має бути кіосків — і взяти участь у будівництві. Зрозуміло, взяти участь своїми коштами. Шляхом тривалих переговорів бізнесменам вдалося добитися відстрочки «вироку» до 14 червня, щоб розпродати залишки товарів. Але характерно, що жоден із них не звернувся за сприянням до обкому профспілки підприємців — про це повідомив голова цього комітету Валерій Рєпін. Хоча причини для захисту прав були: у багатьох ще не закінчилися договори оренди. Схоже, це той випадок, коли поганий мир кращий доброї сварки, вважають продавці, повідомляє Михайло БІДЕНКО, «День».
Мистецтво інтервалів і утопій
Презентація книги-каталога виставки «Інтервали», що пройшла в Національному художньому музеї України, не відрізнялася особливою масштабністю. Однак всіма без винятку учасниками — і самої акції, і круглого столу з проблем мистецтва, котрий передував їй, поява каталога була визнана знаковою подією. Сама експозиція «Інтервали» — один з найбільш масштабних артистичних проектів із участю українських митців за останні декілька років. Виставка, що завершилася днями в Києві, з 24 червня більш ніж на два місяці займе зали найбільшого норвезького музею Henie Onstad Kunstsenter в столиці країни Осло. Не маємо сумніву, що увага зарубіжної публіки до експозиції буде великою, бо на ній представлено найбільш значущі періоди та імена в історії українського мистецтва — від утопічних 1920- 30-х (Олександр Богомазов, Давид Бурлюк, Олександра Екстер і багато інших) до потсмодерністських 1990-х (Олег Голосій, Юрій Соломко, Олег Тістол, Арсен Савадов — вибір імен такий же широкий). Що ж до самого каталога, то він послужить хорошим доповненням до виставки. Окрім численних ілюстрацій, він містить також багато критичної аналітики, досліджень з історії та теорії мистецтва, присвячені не лише українським митцям різних років, але й світовому контексту їх діяльності в нинішньому сторіччі, повідомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Статистика багатопартійності по-хмельницьки
«Тягне» на сенсаційне звичайне повідомлення, підписане днями начальником Хмельницького обласного управління статистики (прес-випуск) Василем Скальським «Про діяльність політичних і громадських організацій у Хмельницькій області». З’ясовується, що на території краю «легалізовано 880 об’єднань громадян, з яких осередків політичних партій – 261». А решта – громадські об’єднання, повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ. Дві партії, Ліберально-демократична і Молодіжна, представлені в області... трьома членами. Всеукраїнська партія трудящих – сімома, Жіноча народна партія (об’єднана) – двадцятьма одним, «Батьківщина» – сорока п’ятьма. У партіях «Міжрегіональний блок реформ» і «За красиву Україну», виявляється, «немає фіксованого членства». Попри те, що до найактивнішої громадської діяльності вже начебто залучено живих, мертвих, щойно народжених і ненароджених, в управлінні юстиції нетерпляче чекають своєї черги на реєстрацію ще два чи три об’єднання. «Згідно із Законом України про об’єднання громадян, усі вони мають право на формування демократичних поглядів, на співіснування. І тільки час покаже, хто з них своєю діяльністю більш плідно сприятиме поліпшенню справ у країні», – таким філософським висновком завершують скромні автори своє статистичне повідомлення. Мають рацію, аякже...
