Українки залишаються прибутковим «товаром»
В одному iз сіл Тернопільщини жителі — винятково «старе й мале». Всі молоді жінки з цього села (як, втім, і більшість працездатних чоловіків) поїхали підробляти за кордон. Про це було повідомлено під час прес-конференції «Торгівля жінками та домашнє насильство: вигадка чи реальність?», що відбулася в понеділок у Києві. Всього за останнє десятиріччя з України виїхало близько 400 тис. жінок. Відсоток їх, що потрапив до «закладів» секс-індустрії, підрахувати практично неможливо, але відомо, що серед країн-експортерів «живого товару» Україна посідає одне з чільних місць у Європі. За даними ООН, торгівля жінками має стійку тенденцію до розповсюдження в глобальному масштабі, незважаючи на зусилля відповідних служб різних держав. 1997 року створено Міжнародний правозахисний центр для жінок «Ла Страда», за допомогою якого повернуто близько 200 наших співвітчизниць, в цьому напрямкові працює й недержавна міжнародна організація «Вінрок Інтернешнл». Їх діяльність провадиться в країнах, що є значними поставниками «живого товару» — Україні, Польщі, Чехії, Болгарії. Статтею 124 Кримінального Кодексу України передбачено відповідальність за такі злочини. В березні минулого року урядом прийнято Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми, але заходів, що вжито, не досить. Часто жінки, змушені шукати заробітку за межами Батьківщини, не сприймають застережень, що лунають в публікаціях мас-медіа, або просто не мають до них доступу. Правозахисники застерігають, що завжди необхідно добре ознайомитися з контрактом на працевлаштування та ліцензією фірми на таку діяльність. Переважна більшість громадян, скажімо, не знають, що цього року Україною не підписано жодного договору про працевлаштування з іншими державами, повідомляє Олександр МІХЕЛЬСОН , «День».
Львів’ян позбавили «Нашого радіо»
Поки що мова йде про тимчасове зупинення трансляцій київської радіостанції на Львівську область. І причиною стало мовне питання — невдовзі після її появи в обласному ефірі почались активні протести громадських організацій правого спрямування. Радіостанцію вони трактували як чинник русифікації, тож і вимагали або припинення її мовлення, або ж пошанування державної мови. Врешті-решт терпець місцевої влади урвався. Тим більше, що хронометраж добового мовлення «Нашого радіо», який провели працівники комітету інформації облдержадміністрації виявив, що радіостанція не дотримується навіть умов ліцензії на мовлення. Саме в цьому документі було обумовлено, що державна та недержавна мови повинні мати співвідношення 50% на 50%. Причому заступник голови комітету інформації Юрій Кужелюк зауважив, що мова йде про повний ефірний час, що включає не лише інформаційні, а й музичні передачі та рекламу. На практиці ж недержавна мова звучала в ефірі радіостанції понад 90% часу. Державна — лише кількахвилинними вкрапленнями. Зауважимо, що довший час «Наше радіо» було єдиною київською ФМ — радіостанцією, що була у львівському ефірі. Лише нещодавно у Львові з’явилось радіо «Довіра». Юрій Кужелюк вважає, що зупинення трансляцій було необхідним кроком для запобігання русифікації, повідомляє Олександр СИРЦОВ , «День».
Київські ПТУ посилюють боротьбу за абітурієнта
Учора в Києві в Палаці дітей і юнацтва відбувся Ярмарок професій професійно-технічних навчальних закладів міста. Ярмарок призначений для учнів 9-х і 11-х класів загальноосвітніх шкіл, які бажають обрати робітничу професію. Їхні батьки, як і всі зацікавлені, могли ознайомитися з умовами прийому та навчання в київських профтехучилищах. Таких у столиці, повідомили кореспондентові «Дня» Олександру МІХЕЛЬСОНУ в прес-центрі управління профтехосвіти Київської міськадміністрації, нараховується 33, підготовка ведеться за 150 професіями. Працює також 4 вищих профтехучилища і 2 міжрегіональних центри, де можна отримати кваліфікацію молодшого фахівця. Під час ярмарку, в якому взяли участь всі професійно-технічні навчальні заклади міста, не тільки роздавалися рекламні матеріали у вигляді звичних календариків, але й демонструвалися відповідні відеофільми, розповідалося про кваліфікацію викладацького складу і про гуртково-факультативно-секційну роботу в кожному закладі. Поспілкуватися можна було не лише з педагогами та керівниками, але й з учнями ПТУ. Ті ж учні продемонстрували те, що вони зробили своїми руками — «виставку моди», виставку художньо-прикладного мистецтва, а також — художню самодіяльність.
