Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / УКРАЇНА

11 квітня, 2012 - 00:00

Суд поновив Нелю Куковальську на посаді директора заповідника «Софія Київська»

Київський окружний адміністративний суд скасував наказ міністра культури Михайла Кулиняка про звільнення Нелі Куковальської з посади генерального директора Національного заповідника «Софія Київська». Про це пише газета «КоммерсантЪ-Украина». Суд не розгледів «абсолютно обѓрунтованих», за словами міністра, причин для усунення Нелі Куковальської та поновив її на посаді. Нагадаємо, гендиректора заповідника «Софія Київська» було звинувачено в нецільовому використанні 1,6 млн грн, виділених на археологічні розкопки на території заповідника, а також у несанкціонованому розкритті саркофага Ярослава Мудрого й реставрації мозаїк Михайлівського монастиря. «Суд розглянув усі звинувачення, які були пред’явлені мені Міністерством культури, і визнав їх безпідставними», — коментує ситуацію Неля Михайлівна. Вона збирається повернутися на посаду, щойно одужає. Такий крок надихнув і інших звільнених директорів. «У мене немає іншого виходу, крім як подавати до суду. Коли мене звільняли, то міністр культури пообіцяв мені, що без роботи я не залишуся, мовляв, ми цінуємо фахівців, але тепер я бачу, що це були просто слова. Ймовірно, після Великодня я все ж таки подам позов», — заявила Марина Громова, звільнений гендиректор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Відомо також, що позов про незаконне звільнення подав і гендиректор Національного художнього музею України Анатолій Мельник.

Мистецтвознавець Микола Мушинка привіз в Україну твори Новаківського зі своєї колекції

Свою квітку у вінок ювілейних заходів до 140-річчя Олекси Новаківського уплів мистецтвознавець, дослідник народної культури лемків південних схилів Карпат, доктор філологічних наук Микола Мушинка, привізши зі Словаччини (Пряшів) кілька десятків творів Новаківського зі своєї приватної колекції. Експозиція, яку презентували в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, привернула неабияку увагу львів’ян. Послухати М. Мушинку й оглянути роботи Новаківського прийшли, зокрема, відомий львівський графік Богдан Сорока, три лауреати Шевченківської премії — ректор Львівської академії мистецтв Андрій Бокотей і поети Ігор Калинець і Роман Лубківський, професор мистецтвознавства Роман Яців, знаний в Україні колекціонер Іван Гречко, музейники, викладачі, студенти... Микола Мушинка розповів історію виникнення своєї колекції — як випадково натрапив на рукопис львівського адвоката Івана Голубовського, присвячений життю і творчості О. Новаківського, згодом вийшов на слід дочки Голубовського — Галини Стон-Балтарович, яка трагічно загинула в Празі 1973-го і майно якої, зокрема й п’ятдесят картин пензля Новаківського, продавали з молотка. Причому, за словами М. Мушинки, вони були означені експертом із Національної галереї Праги «як картини невідомого аматорського художника», через що «галерея від них відмовилася». Аукціон відбувся 1 квітня 1974 року, Микола Мушинка виявився єдиним його учасником і «купив усе оптом за викличну ціну, а це були 22 олії, 2 акварелі, 26 графічних робіт». На додаток комісія віддала Мушинці ще й художньо оформлену палітру Новаківського з двома пензлями. Тепер збірка складається з п’ятдесяти п’ятьох робіт. У Львові колекція Миколи Мушинки перебуватиме кілька тижнів. Далі мандруватиме музеями інших міст України. Микола Мушинка зауважує: «Я досі не продав із колекції жодної картини. Хочу подарувати її якомусь музеєві України, але за умови, що картини зберігатимуть колекцією — як єдине ціле, не в запасниках, а в постійній експозиції і з надійною охороною». Якому саме музеєві, Микола Мушинка поки що не визначився, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

Студенти Ужгородського національного університету знову протестували проти реорганізації вишу

Студентський і викладацький склад вишу переймається автономією навчального закладу. Вони просять скасувати розпорядження Кабінету Міністрів № 760-р від 10 серпня 2011 року «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів». Згідно з цим документом, чотири виші Закарпаття мали об’єднати в один. Цей документ був ухвалений без відома трудових колективів вищих навчальних закладів Закарпаття й викликав обурення студентства та професорсько-викладацького складу. А 3 березня 2012 року на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з’явилася інформація, що міністр Дмитро Табачник ініціює внесення на погодження до відповідних центральних органів виконавчої влади проекту розпорядження щодо скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 року № 760-р «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів» як такого, що не набуло чинності та організаційно не реалізоване. Проте й досі минулорічне розпорядження не скасоване. Студенти та викладачі вважають, що це є реальною загрозою реанімації питання про так звану реорганізацію ДВНЗ «Ужгородський національний університет», повідомляє Вікторія САБО, Ужгород.

Газета: 
Рубрика: