Ковток свіжого повітря серед брехні та лицемірства
Так названо в передмові книгу «Чорнобиль: наслідки для довкілля, здоров'я та прав людини», презентація якої відбулася вчора в будинку Федерації профспілок України. Її незвичайність у тому, що вона побудована на матеріалах Чорнобильського трибуналу, проведеного у Відні (Австрія) 1996 року. На підставі десятирічних досліджень вчені свідчать про найжахливіші генетичні та біологічні зміни в довкіллі. Вироком трибуналу є не тільки засудження МАГАТЕ та інших атомних відомств, а й науковців, котрі сприяли замовчуванню реальної інформації атомної катастрофи, інформує кореспондент «Дня» Олександр ФАНДЄЄВ. — Щовесни, коли скипає паводок і забруднена радіонуклідами вода стікає в Дніпро, який тече крізь усю Україну, — пише у зверненні до читачів голова Комітету з питань соціальної політики та праці Євген Марчук, — починаєш розуміти: прийшов край замовчуванню, брехні й байдужості. Ми вважаємо, що лише єдність усіх демократичних сил світу може зарадити головному лихові нашої епохи — знеціненню людської долі, байдужості до прав людей.
Тижневик «Політика» знову відмовляються друкувати
Номер «Політики», що вийшов у середу, може бути останнім, повідомив «Дню» головний редактор Олег Ляшко. За його словами, у середу йому зателефонував директор Київської нотної фабрики Сергій Забєлін і повідомив, що «з технічних причин» змушений розірвати договір із «Політикою» на друкування цієї газети. Однак, за словами О. Ляшка, під час приватних розмов співробітники нотної фабрики зізналися в тиску на них деяких держструктур. Олег Ляшко збирається, у разі розриву договору, подати позов до Арбітражного суду. Він нагадує, що минулого разу, коли у такий же спосіб «Політику» намагалась прикрити податкова інспекція Печерського району, згодом через арбітраж вона змушена була заплатити 50 тисяч гривень морального збитку, заподіяного редакції, плюс компенсацію матеріального збитку, пов'язаного з невиходом газети, повідомляє кореспондент «Дня» Анатолій ЛЕМИШ.
Конкурс пам'яті Горовиця подорослішав
Учора в Колонному залі Національної філармонії України відбулося врочисте відкриття III Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Цей престижний форум, який проходить у столиці України один раз на два роки, вже відкрив для широкого загалу імена багатьох талановитих виконавців. Слухання починаються сьогодні в малому залі Національної філармонії й закінчуються 28 квітня. Впродовж цього часу перед авторитетним журі конкурсу, який очолює вже втретє відомий український композитор Іван Карабиць, будуть виступати 87 учасників із 18 країн світу. Цього разу організатори вирішили розширити віковий рубіж конкурсантів — у старшій групі тепер можуть брати участь піаністи віком до 29 років. Зроблено це було в зв'язку із поданням інформації про конкурс пам'яті Горовиця до провідних світових каталогів. Підвищились вимоги до конкурсантів — всі вони пройшли попередні відбірні тури. Учасники старшої вікової групи повинні будуть виконати в третьому турі повністю два (!) концерти з оркестром — один класичний, другий — композиторів ХХ століття. Серед почесних гостей конкурсу — відомий російський мистецтвознавець і критик Святослав Белза, правнучка Регіни Горовиць, рідної сестри Володимира Горовиця, піаністка Євгенія Чудинович, професор Джульярдської школи (США) Роберт Шерман. Інф. «Дня»
Весняні примхи зачарованої Десни
На Чернігівщині постраждало від повені 34 населених пункти, повідомляє кореспондент Валерія ПЕТРОВСЬКА . Найскладніша ситуація склалася в Ріпкинському районі, де оточено й відрізано повеневими водами дев'ять сіл. Така ж обстановка у Чернігівському районі, де впливу повеневих вод зазнали шість населених пунктів. Загалом по області підтоплено 21,6 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, 22 ділянки ліній електропостачання загальною довжиною 77,1 кілометра, 880 опор. Для перевезення населення задіяно катери, човни, автотранспорт. У магазини завезено продукти харчування. Проводяться роботи по укріпленню узбіччя доріг. Так, у Сосницькому районі біля с. Мале Устя для укріплення узбіччя та краю проїжджої частини дороги укладено 1100 мішків з піском, 23 тонни бутового каміння.
Ентузіазм як еліксир довголіття для музеїв
Своє 85-річчя відсвяткував учора Дніпропетровський художній музей. Заснований 1914 року за ініціативи місцевих живописців спочатку як Катеринославська картинна галерея, музей згодом став одним iз найбільших в Україні — у ньому зберігається понад 7000 витворів мистецтва, переданих різного часу з таких зібрань, як Ермітаж, московський Музей імені Пушкіна, Третьяковка і пожертв приватних колекціонерів. Святковий вечір, утім, був далекий від урочисто-офіційного заходу. За словами директора музею Людмили Тверської, це було просто зібрання друзів — бібліотекарів, артистів театру, науковців, журналістів, музикантів. Підтримка цього кола особливо дорога для музею, який жив і продовжує жити в основному завдяки ентузіазму місцевої інтелігенції, повідомляє кореспондент «Дня» Дмитро ДЕСЯТЕРИК.
«Киевские Ведомости»: новий поворот...
Звичайно, не можна було припустити, що перша приватна газета України, яка протягом семи років була однією з кращих, от просто тихо зійде на нівець. Усе-таки – не той масштаб і потенціал, у тому числі й у цілком професійного та згуртованого колективу. Отже, ми вітаємомо колег із виходом першого після двомісячної паузи номера, вважаючи, що чим більше в країні буде газет добрих і різних і щосильнішою між ними буде конкуренція, тим у більш виграшному становищі буде читач і свобода слова. Що стосується майбутньої ніші відродженої газети — то вже з першого числа можна судити про деякі зміни хоч i не показнi, у спрямуваннi видання явно пов'язані з тим, що в газети змінився один із співзасновників: Михайло Бродський «поступився» своєю часткою в її капіталах іншому інвесторові. Втім, припущення журналіста «Дня» про можливу зміну політичного курсу «КВ» головний редактор Євген Якунов відмовився коментувати. За його словами, газета не має наміру змінювати ні логотипу, ні загального стилю. Але двомісячна перерва, мовляв, дала їм можливість роззирнутися в сучасному газетному морі України і продумати деякі зміни в концепції газети. Ні для кого з професіоналів не секрет, що зазвичай стоїть за такими редакторськими евфемізмами. До речі, Євген Якунов підтвердив сам факт змін у складі засновників, але відмовився називати чи коментувати будь-які прізвища. Однак, думається, «таємницю» цю вже значним чином розкрила трансляція матчу «Динамо» (Київ) із «Баварією» (Мюнхен), де з помпою рекламувався грядущий вихід «К.В.» Немає потреби нагадувати, яка партія з особливою пристрастю любить «Динамо», а тепер, судячи з усього, і «Киевские Ведомости». Інф. «Дня»
