Майже половина українців відчуває згортання свободи слова
41% громадян України, опитаних у вересні, відчувають згортання свободи слова після президентських виборів. Про це свідчить дослідження соціологічної групи «Рейтинг», повідомляє ІМК. Порівняно з аналогічним дослідженням, проведеним у квітні цього року, цей показник зріс більш ніж удвічі — з 18 до 41%. Не відчувають згортання свободи слова 35% опитаних. Порівняно з квітнем, цей показник зменшився також майже вдвічі — з 66 до 35%. Із квітня також зросла кількість респондентів, які не визначились щодо цього питання, — з 16 до 24%. Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Терміни проведення дослідження: 9 — 16 вересня 2010 р.
Донецький музей залізничного транспорту відзначив своє десятиріччя
За час свого існування він зумів зібрати понад 10 тисяч автентичних експонатів. Серед них, наприклад, важенні гасові ліхтарі, якими провідники пасажирських вагонів користувалися ще до ери електрики, чи повний набір інструментів дорожнього робітника-ремонтника. Проте на головних ролях тут, зрозуміло, старі паровози. Директор закладу Володимир Донченко каже, що в шахтарській столиці вдалося створити одну з найбільших в Україні колекцій цих дивовижних, досі чаруючих своїм виглядом механізмів. Є в зібранні й справжня родзинка — мініатюрний маневровий локомотив-«кукушка», чи не останній екземпляр якого вдалося розшукати на одному з промислових підприємств регіону. Музею пощастило, що розташовується він практично поруч із донецьким залізничним вокзалом. Тому, крім численних вітчизняних екскурсій, тут не в дивовижу відвідувачі з далекого та близького зарубіжжя. А може, це поталанило пасажирам: на вокзалі майже завжди трапляється вільний час, тож варто витратити його на знайомство із символами минулого віку, що назавжди залишили стальні рейки, аби знайти спокій тут, на музейному подвір’ї, повідомляє Сергій КОРОБЧУК, Донецк.
«Херсонес Таврійський» увійде до списку ЮНЕСКО
Національний заповідник «Херсонес Таврійський» має добрі шанси найближчими роками бути включеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Про це в інтерв’ю УНІАН заявив генеральний директор заповідника Леонід Марченко. Щоб «Херсонес Таврійський» був номінований на включення у цей список, необхідно виконати цілий ряд умов. «Якщо говорити про поступ, то ми разом із Міністерством культури України розробили програму управління, програму консервації об’єктів, яка ще допрацьовуватиметься», — повідомив генеральний директор. За його словами, заповідник «вже одержав рішення і державні акти на 17 із 22-х земельних ділянок, зокрема, по трьох ділянках — у поточному році». «Розраховуємо одержати державні акти по ще 2—3 ділянкам, зокрема по ділянці, на якій розташована фортеця Чембало в Балаклаві», — додав Марченко. Разом із тим є ще ряд невирішених питань — на урядовому рівні поки не затверджена концепція розвитку Херсонеса, яка визначає роботи, що їх треба виконати (наприклад, берегоукріплювальні, консервація, створення археологічного парку) тощо. Потім потрібно буде затвердити державну програму розвитку «Херсонеса Таврійського» по роках і по об’єктах. Крім того, необхідно повністю вирішити питання з межами Херсонеса, зазначив керівник заповідника. У той же час, директор вважає, що заповідник має «добрі шанси найближчими роками всі ці питання вирішити». Зараз у списку Світової спадщини ЮНЕСКО лише три українські пам’ятки: собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра та історичний центр Львова. Ще два об’єкти мають трансграничний статус — це Геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.
Кожному чернівчанину — по шаржу
На День міста у Чернівцях працював король карикатури, рекордсмен Книги Гіннеса Штефан Попа Попа’с. Родзинкою цьогорічного святкування Дня міста було гостювання у Чернівцях короля карикатури Штефана Попа Попа’с. Художник із румунського міста-побратима Чернівців Тімішоари, він потрапив у Книгу рекордів Гіннеса, оскільки малює шаржі швидше за всіх у світі. За одну хвилину під руками маестро їх народжується 131. Незважаючи на неймовірну швидкість, його шаржі не лише мають достовірну портретну схожість із оригіналом, а й відображають характер людини. У цьому на День міста мали змогу переконатися всі охочі. Маестро привіз до Чернівців цілу виставку своїх шаржів (будучи офіційним карикатуристом Олімпійських ігор, саммітів НАТО тощо він зобразив керівників понад 200-т держав світу, відомих артистів і спортсменів) та безоплатно малював шаржі усім сміливцям. Хоча через дощову погоду маестро працював не на площі, як планували організатори святкування, а у приміщенні Художнього музею, охочих йому позувати вишикувалася велика черга. Маестро жартома казав: щоб зобразити усіх мешканців чвертьмільйонних Чернівців йому знадобиться тільки три доби безперервної роботи. «Сто років тому у Чернівцях мешкали мої предки, тому добра аура міста живить мене енергетично», — пояснював він свою неймовірну працездатність. Добровільні моделі оцінювали свої майже миттєві кольорові портрети по-різному. Одним вони подобалися, тому вони охоче демонстрували власні шаржі, іншим — не дуже, отож їх ховали. «Талант художника схоплювати сутність людини є дуже корисним, — каже міський голова Чернівців Микола Федорук, на запрошення котрого маестро прибув на День міста. — Завдяки шаржу можеш зрозуміти, як оцінюють тебе інші і, в разі потреби, попрацювати над собою. Тому, на мою думку, відвідини карикатуристом Чернівців зроблять його мешканців ще кращими». Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці
