Керівництво держави вшанувало пам’ять жертв Бабиного Яру
Учора в Києві на території історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Литвин поклали квіти до пам’ятника розстріляним у роки Великої Вітчизняної війни представникам єврейської національності, повідомляє УНІАН. У церемонії також взяли участь секретар Ради національної безпеки й оборони України Раїса Богатирьова, заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман, міністр культури та туризму Михайло Кулиняк, народні депутати Ян Табачник, Олександр Фельдман, Давид Жванія, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ганс Юрген Гаймзет, представники єврейської громади. Офіційним Днем пам’яті жертв Бабиного Яру вважається 29 вересня. У цей день у 1941 році фашисти розстріляли в цьому яру в Києві більш як 30 тис. осіб. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки — з 29 вересня 1941 року по 29 вересня 1943 р. Кількість жертв — представників різних національностей — перевищує 150 тис. людей.
Наступного року зменшиться держзамовлення у ВНЗ
Міністерство освіти та науки значно скоротить державне замовлення у вищих навчальних закладах України в 2011 році, повідомляє УНІАН. «Я переконаний, і це відповідає демографічній ситуації, у 2011 році ми будемо серйозно скорочувати державне замовлення «, — сказав міністр Дмитро ТАБАЧНИК. Щодо поточного навчального року, станом на 28 вересня у вишах, підпорядкованих Міносвіти, реалізовано держзамовлення: на молодшого спеціаліста — прийнято на навчання 58,5 тис. осіб (торік було 44,9 тис.), і зростання пов’язано з демографічною ситуацією; на бакалавра — 99,270 тис. осіб, що відповідає показникам минулого року; на спеціаліста — 65,7 тис. (торік 64 тис.); на магістра — майже 33 тис. осіб (торік 34 тис.).
Згадати про барона Штейнгеля
Життя та діяльність батька музейної справи на Волині барона Федора Штейнгеля обговорювали у Рівному дослідники з усієї України. У рамках відзначення Днів Європейської спадщини у місті відбулася наукова конференція, присвячена 140-річчю з дня народження відомого мецената та громадського діяча.
Майже усе своє життя барон Федір Штейнгель прожив у маєтку в Городку неподалік Рівного. Однак тепер його ім’я добре знане не лише на Волині. Вважають, що Городоцький музей, відкритий 25 листопада 1896 року, став першим не лише в губернії, а й в Україні приватним краєзнавчим музеєм світського спрямування. Тамтешня експозиція висвітлювала історію волинського краю і була розрахована на масового відвідувача. Окрім того, барон, будучи депутатом Держдуми, активно відстоював права українців, представляв інтереси України в Німеччині. Федір Штейнгель виділяв значні кошти на розвиток науки при музейному осередку, дбав про майбутню його долю, також побудував лікарню, кооперативну крамницю, школу, млин та читальню. «Ми розпочали відзначати 140-річчя від дня народження Федора Штейнгеля за два місяці до цього ювілею (він народився 26 листопада 1870 року), щоб підняти цю тему, щоб в Україні згадали про життя і діяльність цієї людини, — коментує Олександр Булига, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею. — Його внесок став вагомим не лише для нашого краю, для Волині, а й для України в цілому. Свого часу барон відіграв важливу роль у суспільно-політичному житті країни, доклав чимало зусиль для досліджень Волині та помітно вплинув на історичний розвиток Рівного та його околиць». Видано науковий збірник статей учасників конференції, присвячений ювілею Федора Штейнгеля, де представлено матеріали дослідників із Києва, Львова, Рівного, Луцька, Шостки, Дубна, Новоград-Волинського, Бродів, Сарн, а також інших міст та сіл України. Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.
