Свято серед териконів
На зламі літа та осені в Донецьку пройшла — чи не перша в історії «шахтарської столиці» — всеукраїнська виставка-ярмарок народного мистецтва. Діапазон того, що пропонувалося для купівлі з лотків, розгорнутих просто неба в одному з центральних міських скверів, відверто вражав городян: від традиційних українських ляльок-мотанок та різноманітних вишиванок — до модерної ручної кераміки та ювелірного різьблення по шкарлупі страусячих яєць. А далі — вироби з дерева, каменя, соломи, навіть тіста. Кілька рядів було «присвячено» меду безлічі сортів, а також іншим цілющим продуктам бджільництва та навіть хмільній медовусі. Не бракувало й місцевих учасників. Юрій Кравченко з міста Соледар привіз «на пробу» фігурки, вирізьблених із кам’яної солі. Каже, матеріал то капризний, крихкий. Але колись при місцевих копальнях працював майстер, що виробляв справжні чудеса з напівпрозорих кристалів, то ж рівнятися на кого є. Із солідним зиском залишився врешті решт той з крамарів, хто тонко врахував кон’юнктуру поточного моменту. Зокрема, черга вишикувалася до ятки, де торгували простими квітковими віночками на дитячі голівки: багато хто з молодих батьків, що сім’ями завітали на виставку, побажали вирядити донечок «справжніми українками», повідомляє Сергій КОРОБЧУК, Донецьк.
Iнтереси людей із особливими потребами в Каневі не врахували
У Каневі на Чернечій горі останні кілька місяців проводилися роботи не лише із реконструкції Музею Тараса Шевченка, а й із благоустрою території. Зокрема, проклали пішохідні доріжки, які ведуть від Успенського собору до Тарасової гори. Проте ані в місті, ані в Шевченківському заповіднику немає жодного пандуса. Про це «Дню» розповіла голова Канівського молодіжного центру для інвалідів Наталя Капустян. За її словами, у червні цього року її організація запропонувала міській владі свою концепцію безбар’єрного Канева. «Обіцяли зробити сім пандусів, але досі нічого так і не зроблено. Хоча в нас відбувалася реконструкція тротуарів, прокладали нові доріжки, які ведуть до Тарасової гори, залучаючи для цього кошти приватного капіталу, але нічого так і не зробили. Бордюри лишилися ті ж самі», — розповіла Наталя Капустян. Як уже повідомляв «День», у Каневі на День Незалежності відкрили відреставрований Музей Тараса Шевченка. Там також немає жодного пандуса, повідомляє Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
Донецькі комунальники йдуть в інтернет
Комунальне підприємство «Донецькміськтепломережа» повідомило своїх клієнтів, що показники квартирних лічильників гарячої води тепер можна передавати за допомогою діалогової сторінки, яка з’явилася на міському комунальному сайті. Водночас там автоматично розраховуються відповідні суми для чергової квитанції. Ще простіше — кинути SMS на спеціальний гарячий номер диспетчера. Заступник директора «Донецькміськтепломережі» Олександр Семченко розповів про інші нововведення, покликані підвищити ефективність підприємства. Зокрема, вісім мільйонів гривень планується витратити на монтаж на котельнях утилізаторів тепла газів, що відходять, зекономивши 4 тис. тонн умовного палива на рік. Ще один перспективний проект — підключити колективні лічильники тепла у багатоквартирних будинках до інтернету, аби на відстані контролювати витрати та платежі. Втім, творчій пошук комунальників шахтарської столиці терпить зіткнення з реаліями життя: городяни заборгували за тепло та гарячу воду понад 90 млн гривень. «Донецькміськтепломережа» через суд наклала арешти на квартири 462-х боржників та погрожує в новому опалювальному сезоні істотно підвищити тарифи, повідомляє Сергій КОРОБЧУК, Донецьк.
До створення лемківського села-музею на Тернопільщині приєднаються лемки Словаччини
Лемківські хати, господарські будівлі, церкви зі Словаччини поповнять Музей лемківської народної архітектури просто неба в Монастириському районі. Ініціатором є відомий науковець, доктор філологічних наук зі Словаччини, професор Микола Мушинка. Як він зазначає, найціннішим надбанням культури лемків Словаччини є дерев’яні церкви. Двадцять шість з них входять до каталогу національних пам’яток держави, а дві — до світової спадщини ЮНЕСКО. «З будь-якої з них можна легко зробити точну копію, — зазначає науковець. — До речі, в Європі й Америці практика таких реконструкцій старовинних пам’яток архітектури є дуже частою й ефективною. Крім того, в нас можна дешево купити лемківську дерев’яну хату з господарськими спорудами й перевезти в Бичову. Це був би пам’ятник і тим тисячам лемків Словаччини, які, повіривши радянській агітації та пропаганді, добровільно виїхали в Україну», — наголошує Микола Мушинка. Нині в урочищі Бичова — колишньому поселенні депортованих лемків, а тепер місці проведення Всеукраїнського фестивалю «Дзвони Лемківщини» — є лемківська каплиця, дзвіниця, стилізована хата з обійстям. За інформацією голови Тернопільської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, найближчим часом там відтворить лемківські господарки кожен район Тернопільщини. Будуть постійно діючі виставки майстрів лемківської культури, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
