Кінематографічне щастя для України
Учора в сочинському Зимовому театрі було оголошено призерів 21-го Відкритого російського фестивалю «Кінотавр». Утішно, що серед основних призерів опинився українсько-німецько-голландський фільм «Щастя моє», що його зняв Сергій Лозниця, режисер-документаліст, який довгий час прожив у Києві й вибрав Україну для зйомок свого ігрового дебюту. Сергія відзначили як найкращого режисера фестивалю, а особливо сувора в оцінках спільнота кінокритиків і кінопреси присудила свій спеціальний приз «Білий слон». Таким чином, після добору до основного конкурсу в Каннах (що саме по собі є винагородою) це ще один успіх українського фільму.
А головний приз фестивалю вручили режисерові Світлані Проскуріній та продюсерові Сабіні Єремєєвій за фільм «Перемир’я». Також приз за найкращу чоловічу роль дали виконавцеві головної ролі в «Перемир’ї» — Іванові Добронравову. Найкращою актрисою визнали Марію Звонарьову («Людина біля вікна», режисер — Дмитро Месхієв). Заохочення за найкращий дебют одержала Анна Фенченко («Зниклий безвісти»). Приз за операторську роботу дістався Романові Васьянову, який зняв фільм Олександра Лунгіна й Сергія Осеп’яна «Явище природи» на... фотокамеру.
На закінчення президент фестивалю Олександр Роднянський вручив Ірині Мотиль приз «За безцінний внесок» — це посмертна винагорода для її батька, режисера Володимира Мотиля, чия остання картина «Багряний колір снігопаду» стала фільмом закриття фестивалю.
Рецензію на фільм «Щастя моє» та інтерв’ю з Сергієм Лозницею читайте в найближчих номерах «Дня», повідомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День».
Відкрито судове провадження щодо заперечення Віктором Януковичем Голодомору
Сьогодні в Печерському райсуді Києва розпочнеться попереднє судове засідання у справі за позовом Володимира Волосюка до Януковича про захист честі й гідності, — повідомляє прес-служба Народного руху України. У своїй позовній заяві Волосюк наголошує, що Президент, заявивши 27 квітня у Страсбурзі про заперечення Голодомору як геноциду Українського народу, зганьбив честь і гідність позивача і вчинив акт наруги над знищеними мільйонами людей в такий злочинний спосіб. Волосюк просить суд винести рішення, яке зобов’яже Януковича вибачитись публічно перед позивачем та перед Українським народом. Він також наголошує, що своєю заявою Янукович прямо порушив норми закону про Голодомор, в якому, зокрема, сказано, що «публічне заперечення Голодомору 1932 — 1933 років в Україні як геноциду визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним». «Янукович фактично протиставив себе позиції парламентів Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики та Латвії, які офіційно визнали Голодомор актом геноциду українського народу, а також Європейському парламенту, який визнав Голодомор злочином проти Українського народу та проти людяності», — зазначено в позовній заяві Волосюка.
У Батурині 20-й рік поспіль відбувається козацьке свято
У неділю в Батурині Чернігівської області відбулося свято, яке за 20 років устигло полюбитися українцям. Традиційно заходи розпочалися в Покровській церкві, де відбулася заупокійна літургія за батуринців, які загинули під час штурму гетьманської столиці російськими військами. Потім відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам Батуринської трагедії. Учасники козацького свята урочистою ходою пройшли до парку «Кочубеївський», де вже стояли козацькі курені й були розміщені виставки майстрів народної творчості — «містечко майстрів», виставка «Чернігівщина туристична».
«1990 року відбулося перше таке козацьке свято, і з того часу щороку ми проводимо його. Десять років тому в нас була встановлена традиція, що воно святкується в другу неділю червня. Організатором свята є наша міська адміністрація. Усі свята відбуваються на наших територіях. Ми всі дні дуже активно працюємо, бо люди, які приїздять на свято, безперечно, хочуть відвідати всі чотири музеї, які є в нашому заповіднику. З раннього ранку, без обідньої перерви й до вечора ми працюємо і приймаємо відвідувачів. Ми живемо, розвиваємося... Приїздіть і побачите, в якому стані всі 57 га території, та наші об’єкти. Ви зрозумієте, що позитивні результати від нашої праці є», — говорить Наталія РЕБРОВА, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Оксана МИКОЛЮК, «День».
