Вийшов десятитомник «Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст.»
Сьогодні в Національній парламентській бібліотеці відбудеться презентація десятитомного видання «Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст.» (видавництво «Основи»). Кожен том охоплює певний історичний період. Так антологія розпочинається добою Києворуської держави. Далі мова йде про ренесанс ідеї української державності (ХІV—ХІV ст.), битву за козацьку державу (ХVІ—ХVІІ ст.), спроби реанімації козацької держави (ХVІІІ ст.), романтику національного відродження (1800—1863 роки), змагання за українську ідею (від 60-х років до кінця ХІХ ст.), відродження української державності (ХІХ—ХХ ст.), розстріляне відродження України (1920—1930-ті роки), час випробувань і консолідацію національно-патріотичних сил (1939 рік — початок 80-х). І, врешті, відродження і утвердження української державності (1987—2005). Передмови до кожного з томів написали — Іван Дзюба, Валерій Шевчук, Володимир Сергійчик, Юрій Сливка, Дмитро Павличко, Оксана Сліпушко, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».
У центральному матчі 26-го туру динамівці вдома обіграли «Дніпро»
Неоднозначні враження від матчу залишилися після фінального свистка. Команда «Дніпро» виглядала особливо добре в другій половині матчу, коли їй довелося грати в меншості. Гості не просто не стали закриватися на власній половині поля, сподіваючись утримати рахунок, а продовжували наполегливо йти вперед. Звісно, в разі тупої гри на втримання все могло скластися для дніпрян інакше. Коли в дніпропетровців з’явилася можливість перейти в атаку, Євген Коноплянка перевів м’яч із правого флангу на протилежний Осмару Феррейре й побіг у центр штрафного, аргентинець віддав класну низову передачу, й вінгер, що залишився без опіки дніпрян, розстріляв ворота Шовковського. А потім був епізод, який, напевно, ще довго обговорюватимуть і розглядатимуть за допомогою стоп-кадрів і повторів. Зозуля, відгукнувшись на довгу передачу, рвався до воріт, але був зупинений метрів за 22 Мандзюком. Фол не викликав сумнівів, як і картка. Але яка. Арбітр біг до місця подій із жовтою карткою в руці й був дорогою атакований футболістами «Динамо». Після їхніх домовленостей і консультацій із боковим, Зубарєв своє рішення змінив і видалив Мандзюка з поля. Склалося враження, що він зробив це не стільки після консультацій із лайнсменом, скільки під тиском гравців «Динамо». Дуже не хотілося б порушувати тему суддівства, що вже набила оскомину, та все ж таки доведеться. Було б це поодиноким випадком — нічого страшного. А так. Подібне суддівство в матчах за участю «Динамо» стає правилом. Рідкісниий матч чемпіонату обходиться без претензій суперників киян до роботи арбітрів матчу. Обидва матчі з «Дніпром» й обидва матчі з «Металістом» (найближчими конкурентами) Київ виграв із скандальним суддівством. Не можуть бути випадковістю помилки на користь ДК у матчах з прямими конкурентами. Причому в чотирьох матчах — три видалення в першому таймі. А далі йде список: «Зоря», «Іллічівець», «Арсенал», запорізький «Металург», «Таврія»... Показовим також був момент, коли кияни забивали гол. У цей час Артем Мілевський (капітан команди, до речі) спокійно лускав насіння, не демонструючи жодних емоцій, лише трохи усміхнувшись. Але це так, між іншим. Загалом, динамівці перемогли, практично нічого не показавши (як, утім, і в більшості матчів весняної частини чемпіонату) й давши в черговий раз привід замислитися про якість суддівства в нашій прем’єр-лізі. Але менш солодкими від цього очки не стають. Як і менш важливими, розповідає Євген МАТЮХА.
З’явилися перші фаворити конкурсу Горовиця
У неділю завершилися прослуховування І туру VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Організатори влаштували зустріч конкурсантів із членами журі у фойє Національної філармонії. Перед оголошенням результатів голова судейської команди композитор, ректор Київського інституту музики ім. Р.Гліера Олександр Злотник сказав, що виступи всіх учасників були дуже хороші. У ІІ турі братимуть участь юні піаністи з України, Білорусі, Грузії, Кореї, Китаю, Німеччини, Росії, Румунії, Сербії, Японії та Франції. Серед них — 12 піаністів середньої групи і 16 — старшої. Приємно, що журі дало «зелене світло» на участь у ІІ турі понад десятьом українським піаністам. Член журі, завідувачка кафедри спеціального фортепіано Національної музичної академії України Тетяна Рощина зазначила, що «піаністи показали у І турі високий рівень виконавської майстерності». Нині аудиторія конкурсу вже визначається із своїми уподобаннями: найчастіше згадують грузинського піаніста студента Московської консерваторії ім. П.Чайковського Луку Окросцварідзе, який сподобався органічною подачею музичного матеріалу. Ще одним фаворитом слухачів стала студентка НМАУ Ганна Улаєва, яка привернула увагу вольовим і збалансованим виконанням творів. У четвер та п’ятницю фіналісти гратимуть з оркестром, а у вихідні кияни вже почують концерт лауреатів конкурсу, повідомляє Ірина РЯБЧУН.
