Український вихід із Дунаю до Чорного моря впевнено випереджає румунський варіант
На глибоководному судновому каналі Дунай — Чорне море, який прокладено на території Одеської області, в березні зареєстровано 121 суднопрохід. Це на 21 більше, ніж в основного конкурента України — румунського каналу Суліна, який також сполучає Дунай із Чорним морем. У державному підприємстві «Дельта-лоцман», яке будує й експлуатує глибоководний судновий хід у гирлі Бистре, повідомляють, що по українському каналу в березні було перевезено 165,8 тис. т вантажів. Їх транспортували судна під прапорами України, Болгарії, Ліберії, Молдови, Росії й інших країн. «Такий високий результат досягнуто завдяки умовам, створеним для безпечного проведення плавзасобів по ГСХ, зручному сполученню з морем, можливості цілодобового й двостороннього руху, а також нижчим (на 40 — 60%), ніж у Румунії, тарифам», — прокоментував результат директор ДП «Дельта-лоцман» Олександр Голодницький. З квітня 2007 року (часу відновлення судноплавства по каналу) на Бистрому зареєстровано 3 тис. 806 суднопроходів. Перевезено 3 млн. 820,8 тис. т вантажів. Перша черга українського ГСХ була відкрита в серпні 2004 року. Загальна протяжність — 174 км. Довжина штучного морського підхідного каналу — 3 км. 432 м. 2005 року поглиблення дна було припинене через брак фінансування, а також у зв’язку з протестами екологічних організацій. У листопаді 2006 року новий уряд вирішив продовжити проект, і роботи з розчищання каналу були відновлені. На початку 2007 року по каналу розпочато проведення судів. У жовтні 2009-го було завершено будівництво надводної частини огороджувальної греблі морського підхідного каналу. Гирло Бистре проходить територією Дунайського біосферного заповідника, тому будівництво викликало протести з боку ряду наукових, громадських і інших організацій, повідомляє Богдан ДИМОВСЬКИЙ, Одеса.
Визначено лауреатів конкурсу «Я козацького роду»
У Музеї Івана Гончара відбулося нагородження лауреатів конкурсу «Я козацького роду». Конкурс тривав з 9 листопада 2009 року по 9 березня 2010. Упродовж цього часу його організатори, дитячий табір «Козацька фортеця», визначали кращі літературні розповіді та легенди про козаків свого краю. Під час церемонії нагородження учасники складали мапу України, підбираючи в один пазл його частини — області, на кожній з яких можна було прочитати легенду окремого краю. 20 переможців конкурсу «Я козацького роду» отримали у нагороду путівку до дитячого табору «Козацька Фортеця» або ж цінні подарунки. А потім конкурсанти та глядачі послухали розповіді казкаря Сашка Лірника, сольний виступ вокаліста рок-гурту «Тінь Сонця» Сергія Василюка та кобзаря Тараса Селенка, дивилися виступ мистецького центру арт-шоу «Гопак» та частувалися козацьким кулішем. Уже наступного року конкурс буде не тільки літературний, а ще й художній. Організатори обиратимуть найкращі малюнки на козацьку тематику. Про це розповів президент Козацької Лицарської Школи та засновник конкурсу «Я козацького Роду» Володимир Шерстюк, повідомляє Сергій КАЩАЄВ.
У Тернополі з’явився свій книжковий фестиваль
У Тернополі зініціювали свій книжковий фестиваль під назвою «ДЖУРА-фест». Як запевняють організатори, з 14 по 17 квітня обласний центр перетвориться на місце святкової феєрії української книжки. Під час фестивалю відбудуться зустрічі з авторами й видавцями всієї України, концерти авторської пісні та співаної поезії, презентації літературних новинок, діятиме виставка-продаж книжок, майстер-класи проведуть відомі художники. За інформацією організатора фестивалю української книжки «ДЖУРА-фест» Василя Ванчури, літературний форум у Тернополі покликаний перетворити спілкування письменника з читачем на свято: «Ми хочемо влаштувати авторам насичену програму — повести їх у вищі навчальні заклади, школи, організації. Якщо автор, наприклад, за день матиме чотири зустрічі, на кожну з яких прийдуть по сто людей, то за день він зустрінеться з чотирма сотнями читачів. Це, вважаю, вже буде успіхом». Всеукраїнський книжковий фестиваль «ДЖУРА-фест» має сприяти не лише розвитку української літератури та видавничої справи, а й привернути увагу до Тернопільщини як туристичного регіону, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
У центрі Рівного знайшли 27 боєприпасів часів Другої світової війни
Центр Рівного міг злетіти в повітря. Під час проведення будівельних робіт ківш екскаватора разом із землею вигорнув два снаряди. Робітники поводилися доволі кваліфіковано, тож вибуху не трапилося. Піротехніки, які прибули на місце знахідки, за два дні обстеження території виявили 27 снарядів часів війни. Рятувальники переконують, будівельникам, що проводили роботи, дуже пощастило: боєприпаси були в жахливому стані. Пошкоджені корозією напівгнилі снаряди могли наробити лиха. Якби стався вибух, це зачепило б і житлові будинки, і торговельні заклади. «Загальний радіус ураження боєприпасів становив до півкілометра, — коментує Дмитро Мельник, інспектор центру пропаганди ГУ МНС в Рівненській області. — Слід також зазначити, що робітники, котрі виявили вибухонебезпечні предмети, виконали усі необхідні правила». Коли фахівці взялися обстежувати будівельний майданчик, то фактично «нові» боєприпаси виявляли щогодини. Наразі будівельні роботи вже відновлено, повідомляє Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.
