Діти Чернігівщини — Державному музею
Днями учні та студенти Чернігівщини передали твори декоративно-прикладного й образотворчого мистецтва та свій літературний доробок Державному музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» у Києві. Два роки тому Центр дитячого та юнацького туризму й екскурсій управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації започаткував конкурс творчих робіт до 75-х роковин Голодомору. Він проводився в трьох номінаціях: декоративно-прикладне мистецтво; образотворче мистецтво; літературні твори (прозові або віршовані). На розгляд журі було представлено трохи більше 150 робіт чи не з усіх районів та міст краю. Цього року змагання проводилося вдруге, поповнивши вже існуючу «колекцію» проникливих, глибоких, щирих картин, аплікацій, витинанок... Автори займалися пошуково-аналітичною «розвідкою», і почуте від очевидців того лихоліття пропустили через серця. Організатори разом із учасниками конкурсу вирішили передати роботи переможців на довічне зберігання в державний музей. «Чернігівська ініціатива створила нову традицію участі дітей та юнацтва у формуванні експозицій державних музеїв із історії України», — сказав заступник голови Українського інституту національної пам’яті Владислав Верстюк. Від імені Інституту він нагородив юних митців, які були присутні на передачі робіт, почесними грамотами. Одним із інформаційних партнерів заходу було головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації. Його представник Олександр Майшев має намір організувати на сайті головного управління (http://cult.gov.ua/) віртуальну виставку робіт переможців обласного конкурсу.
Забутий жанр тільки для голосу
Названо переможців та лауреатів III всеукраїнського конкурсу радіоп’єс. Він проводився з ініціативи Національної радіокомпанії України під девізом «Відродимо забутий жанр». Радіоп’єса — своєрідний і незаслужено забутий в Україні жанр. Актори говорять про його складність, а член журі — актриса Театру ім. І. Франко Лариса Кадирова вважає, що «радіоп’єса — це вищий пілотаж, вершина акторського вміння за допомогою самого лише голосу передати образи, ситуації, настрої, думки». Цього року на конкурс надійшло близько 400 робіт. До фіналу експерти відібрали 30 радіоп’єс. Першу премію здобув письменник з Рівненщини Іван Кидрук — за радіоп’єсу «Політик і психіатр», другу — письменниця з Умані Марина Павленко — за п’єсу «Стіл». Третю премію розділено між двома творами одного автора — радіоп’єсами «Тополинка» та «Самотня жінка бажає познайомитися, або Ігри для риб» письменниці з Луцька Надії Гуменюк. Переможці також отримають грошові премії — п’ять, три та дві тисячі відповідно, крім того, їхні п’єси буде поставлено й українські слухачі зможуть почути їх по Першій та Третій (радіоканал «Культура») програмах Українського радіо. До постановки візьмуть також п’єси дев’яти лауреатів. Коментуючи особливості конкурсу, заступник голови журі Михайло Слабошпицький зазначив, що до фіналу вперше вийшли три твори для дітей і два радіосеріали. Тому оргкомітет запропонував запровадити наступного року дві номінації: «Твори для дітей та юнацтва» і «Літературно-драматичний серіал». Основними критеріями, за якими журі оцінює радіоп’єси, є жанрова відповідність, літературна довершеність та оригінальність творів, повідомляє Ірина МАМЧУР.
Львів’янам пропонують екскурсії владними коридорами
Віднедавна кожен мешканець міста Лева може на власні очі побачити, як працюють органи місцевого самоврядування: у рамках проекту «Відкрита влада», який координує управління внутрішньої політики, у мерії запровадили щоденні безкоштовні екскурсії. Потрапити до ратуші можуть усі охочі — треба лишень зателефонувати за номером 297-58-03. «Проект «Відкрита влада» стартував півроку тому, але маємо вже гарні результати, — розповіла «Дню» начальник управління внутрішньої політики Наталя Міхнова. — До міських урядників тепер можна звернутися через інтернет, «гаряча лінія» міськради отримала короткий номер 1580, для мешканців видруковують листівки з корисною інформацією, а на першому поверсі мерії запрацював Центр обслуговування мешканців. Вже заплановано низку важливих заходів на 2010 рік, що дасть можливість зробити співпрацю мешканців і посадовців ще більш плідною». Екскурсія львівською ратушею складається з двох частин: історичної та сучасної. Її учасники мають змогу не лише дізнатися про понад 170-літнє минуле будівлі, а й побувати у найбільш відомих структурних підрозділах, ознайомитися з їхньою роботою, відтак отримати багато корисної інформації. «Сподіваємося стати гарним прикладом для інших міст, адже Львів поки що єдине місто, де проводять такі екскурсії», — каже координатор проекту Світлана Євстифеєва. До слова, досвід проведення таких екскурсій є в європейських містах, зокрема у Відні, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
