Чернівецьке повітря дослідять до наночастинок
Після аварії на ЧАЕС мешканці значної частини України досі потерпають від малих доз радіації. Науковці з’ясували, що їхній сумарний вплив на людину не менш шкідливий, ніж одночасне сильне опромінення. Поступово в організмі відбуваються незворотні зміні, а потім — «вибух»: рак, діабет та інші важкі захворювання, галопуюче наростання яких пов’язують зокрема і з малими дозами радіації. «Аналогічні за дією можуть бути ультрадисперсні частинки атмосферного забруднення, — каже доктор медичних наук, заввідділу медико-екологічних проблем Інституту екогігієни та токсикології ім. Л. Медведя Леонід Власик. — У тисячу разів менші за діаметр людської волосини, за розміром приблизно такі ж, як невидимі оку віруси й бактерії, ці наночастинки дуже підступні. Вони можуть осідати глибоко у легенях і навіть потрапляти безпосередньо у кров». У повітря міст більшість надмалих частинок потрапляє із вихлопних газів, які містять чимало токсичних сполук і важких металів. Їхній вплив на захворюваність і смертність городян нещодавно почали досліджувати у Європі. Першим містом України, де запрацює моніторинг міського повітря щодо вмісту цих мікроскопічних «убивць», стануть Чернівці. Сучасний прилад для таких вимірювань — імпактор німецького виробництва, вартістю понад 50 тисяч євро, Чернівці одержать у рамках проекту UFIREG. У ньому, крім України, беруть участь Німеччина, Чехія та Словенія, тому імпактори синхронно запрацюють у Дрездені, Аусбурзі, Празі, Любляні та Чернівцях. У Чернівцях імпактор, на думку Л. Власика, допоможе зокрема виявити причини алергій городян. Встановлять імпактор на посту Чернівецького гідрометеоцентру, розміщеному в центрі міста. Прилад працюватиме цілодобово, аналізуючи склад і концентрацію мікроскопічних забруднювачів, залежно від часу доби, дня тижня, місяця та пори року. За словами Л. Власика, результати будуть передавати Чернівецькій міськраді й управлінню екології. Вони мають повноваження, щоб вплинути на ситуацію, повідомляє Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці.
Румуни й молдовани Криму відзначили «Мерцишор»
Днями в Етнографічному музеї Криму представники національно-культурних громад румун і молдован Криму відзначили свято весни «Мерцишор». У святкуванні взяли участь члени молдовських громад з усього Криму. Під час заходу співали національних пісень, читали вірші, танцювали, грали на музичних інструментах, а на завершення пригощали всіх молдовським вином і плачиндою — традиційними молдовськими пирогами. Відзначаючи свято початку весни, молдовани дарують одне одному мерцишори — прикраси з ниток, стрічок, шнурків червоного та білого кольорів. Згідно з однією з легенд, червоний колір символізує пролиту кров хлопця, який звільнив сонце з лап дракона, а білий — сніг і проліски. А молоді дівчата, аби вийти заміж, пов’язували мерцишори на дерева. «Є повір’я, що мерцишор треба носити весь березень, а наприкінці березня молоді незаміжні дівчата повинні повісити мерцишори на плодові дерева. Це означає, що цього року вони обов’язково вийдуть заміж», — розповів журналістам голова Севастопольського молдовського національно-культурного товариства Василь Закон. У день свята молдован привітали представники багатьох інших національних громад — передусім болгари, які одночасно відзначали своє свято Мартиничка, або Баби Марти — свято приходу весни, а також чехи, німці, білоруси, болгари, представники Республіканського комітету у справах національностей і депортованих громадян. Нагадаємо, за офіційною інформацією, в Криму проживає близько 3500 румун і молдован, зокрема 800 — у Севастополі, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
Самарський бір під загрозою масового вирубування
Найбільший лісовий масив Дніпропетровщини — Самарський бір, розташований між Новомосковськом і Павлоградом, — під загрозою масового вирубування. Офіційно у Новомосковському військовому лісництві, на території якого розташовані військові містечка і полігони, тривають роботи зі спилювання і вивезення дерев, що потерпіли від лісової пожежі. Таке лихо справді сталося посушливого літа 2010 року, коли вогнем, за різними оцінками, було пошкоджено від 350 до 500 гектарів самарського лісу. Проте людей, які щодня спостерігають рух машин, насторожує кількість колод, що вивозиться, серед яких можна побачити і зовсім не обгорілі стовбури. «Рубають і вивозять столітні дерева, які людина не може обхопити», — каже депутат Черкаської селищної ради Лідія Корчун. Стороннім на територію військового лісництва доступ обмежений, але представники відомства запевняють, що все робиться за накладними, а кількість машин фіксується на КПП. Проте військовики вимагають не знімати на камери лісовозів, адже роботи тривають на режимній території. В черговий раз побоювання стосовно долі Самарського бору прозвучали під час відеоконференції громадських екологічних організацій з Міністерством екології і природних ресурсів України. Голова обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Юрій Грицан заявив про те, що військові чинять опір людям, які намагаються розібратися в ситуації і захистити унікальний природний об’єкт, знищений вогнем на третину. Екологи нагадують, що на території Самарського бору маємо 90 відсотків видів рослин, птахів і тварин, що зникають. Якщо вирубають ліс — живій природі степової України буде завдано непоправної шкоди, тим паче, що територія бору зарезервована під національний парк. Тривогу екологів, схоже, вже поділяють і в Києві. «Якщо ми не доб’ємося рішення з Міністерством оборони самостійно, то це питання винесемо на рівень прем’єр-міністра України», — пообіцяв заступник міністра екології і природних ресурсів Ігор Вельдман, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
