Обама закликав пам’ятати жертв Голодомору в Україні
Президент США Барак Обома закликав пам’ятати про жертв Голодомору в Україні в 1930-х роках. «Ми сподіваємося, що спогади про Голодомор допоможуть запобігати таким трагедіям у майбутньому», — йдеться у заяві Обами, яку поширив Білий дім. За словами президента США, в цей день американці українського походження і всі американці разом згадають трагічні події того часу і численні жертви. «76 років тому мільйони невинних українців — чоловіків, жінок і дітей, померли від голодної смерті в результаті спланованої політики режиму Йосипа Сталіна» — йдеться в заяві Обами. Президент США зазначив, що український народ жахливо постраждав у 1932—1933 роках в результаті конфіскації врожаю і господарств по всій Україні. Обама також вважає, що Україна була колись житницею Європи, а українці могли би прогодувати себе самі й зберегти мільйони життів, якби їм дали це зробити. «Спогади про жертви голодоморів дають можливість задуматися над станом тих, хто постраждав в результаті тиранії й екстремізму в усьому світі», — вважає Обама.
У Харкові з’явиться пам’ятник архієпископу Олександру
За повідомленням директора Департаменту комунального господарства Харківської міськради Віктора Кітаніна, наступного року в місці планується реалізувати кілька проектів з благоустрою міста. Зокрема, буде проведено реконструкцію другої черги Олександрівського скверу, під час якої буде встановлено пам’ятник архієпископу Олександру. Священик очолював Харківську єпархію у 1937—1938 роках, був репресований. НКВС підозрював його у контрреволюційній пропаганді та агітації, а також у шпіонажі на користь Польщі. Божу людину було засуджено до 10 років тюремного ув’язнення. Але згодом вирок відмінили, проте на свободу архієпископ так і не вийшов, його помістили в корпус для невиліковно хворих. Помер архієпископ Олександр у 1940 році в лікарні в’язниці №1 міста Харкова на 89-му році життя. Тіло владики було помилково відправлено з в’язниці в міський судово-медичний морг. Коли помилка з’ясувалася, із в’язниці вийшов наказ повернути тіло назад. Однак віруючим вдалося підмінити тіло й потайки поховати священика на Залютінському міському цвинтарі, позначивши місце поховання особливим знаком. На сьогоднішній день мощі святителя Олександра знаходяться у Свято-Благовіщенському соборі Харкова. 22 червня 1993 року визначенням Синоду Української Православної Церкви він прославлений як місцевошанований святий Харківської єпархії, повідомляє Микола СУХОМЛИН, Харків.
Грузія очима українців
Таку назву має фотовиставка, що відкрилася в галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв у Києві. Вона проходить за підтримки Надзвичайного та Повноважного Посла Грузії Грігола Катамадзе і приурочена до 15-ї річниці заснування посольства Грузії в Україні. До речі, як і концерт легендарного грузинського ансамблю пісні й танцю «Ерісіоні», що наприкінці жовтня з аншлагом пройшов у столичному Палаці «Україна». Експозицію творять роботи Романа Дорошенка, Максима Лазаренка, Ірини Набитович, Олексія Резниченка, Оксани Сосюри та інших. На них — Грузія. У людях. У містах і місцях. Наприклад, ось у центрі міста Мцхета кафедральний собор Светіцховелі, тобто Животворящий стовп. Величний і древній, він збудований у ХІ столітті на місці першої в Грузії християнської церкви ІV століття. Храм занесений до пам’ятників Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Між іншим, на території всього 69,7 тис. кв. км аж 12 тисяч культурно-історичних пам’яток! До того ж, 2 400 мінеральних джерел із цілющою водою. А також дуже різноманітний рельєф і флора-фауна. Недаремно ж учені охрестили цю країну музеєм природного ландшафту. Найпереконливіше це засвідчують краєвиди Кахетії, виноробного краю. Зокрема, Алазанської долини. Влітку й взимку. Зблизька і з висоти пташиного польоту. «Збагнути, відчути Грузію неможливо, не відвідавши Кахетію, — ділиться враженнями Етері Горгішелі, українка грузинського походження, одна із учасниць популярного українського рок-гурту «Горгішелі», — не відвідавши Алазанську долину, насичено зелену, залиту сонцем. Із засніженими вершинами Кавказьких гір. (Так мав би виглядати рай!). І обов’язково покуштувати кахетинського вина. Вважається, що одне з найкращих у світі вин — кахетинське. А я би додала — особливо кахетинське домашнє. До речі, з понад двох тисяч відомих світу сортів винограду п’ятсот — грузинські! Але найкраще презентують країну люди. Багато говорять про подібність національних характерів українців і грузинів. Вважаю, так воно і є. Ми однаково щирі, емоційні, гостинні, волелюбні...» Власне, щирість, емоційність, гостинність, волелюбність зафіксована на знімках малих сільських дітей, літніх людей і гірських довгожителів. Фотовиставка «Грузія очима українців» триватиме до 21 листопада. Надія ТИСЯЧНА, «День».
