Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / УКРАЇНА

17 жовтня, 2009 - 00:00

Знаменитий український бас запрошує на вечір вокальної музики

18 жовтня в Національній філармонії відбудеться сольний концерт соліста Національної опери України і Большого театру (Росії), який численні шанувальники творчості Тараса Штонди, звичайно ж не пропустять. Співак з’явиться перед публікою не в героїко-епічному репертуарі, що приніс йому міжнародну славу на оперній сцені (у виставах: «Набукко», «Фауст», «Тарас Бульба», «Аїда», «Борис Годунов», «Мазепа», «Євгеній Онєгін» та ін.), а в камерному репертуарі — як лірик і романтик. У програмі прозвучать твори: Брамса, Глинки, Ліста, Шуберта, Шумана і твори українських композиторів — Лисенка та Скорика. Партію фортепіано виконає Анастасія Титович. Потрібно зауважити, що володар могутнього баса, який за густим забарвленням і багатими обертонами нагадує шаляпінський, приваблює публіку не тільки своєю вокальною майстерністю, але й талантом перевтілення, в кожному творі він уміє тонко передати різні нюанси, створюючи музичний образ. Критики говорять, що «коли співає Тарас — здається, що дух великого українського баса Бориса Гмирі витає над Штондою». Потрібно зазначити, що оперні співаки не часто запрошують публіку на вечори камерної музики, але Тарас готує нові сольні програми щорічно. Чим приваблює його камерний репертуар? — Виступи в оперній виставі і на філармонічній сцені вимагають від вокаліста різних нюансів, — сказав «Дню» Тарас ШТОНДА. — Оперний співак ділить відповідальність від вистави разом зі своїми партнерами, а камерний співак за все відповідає сам. Виступати на філармонічній сцені важче, адже співак тільки за допомогою свого голосу (без костюмів і декорацій) повинен створити художній образ. Я вважаю, що оперний і камерний репертуар розширює вокальні рамки співака. Наприклад, мій викладач вокалу, професор Галина Сухорукова, свого часу мала 15-20 камерних програм! А я все ж таки переважно оперний співак, але з кожним роком намагаюся свій камерний репертуар розширювати. Вважаю, що головне — передати нюанси творів, щоб кожне слово і нота запали в душу слухача. Тетяна ПОЛІЩУК.

У Марганці чекають справедливого суду

Прокуратура Дніпропетровської області передала на розгляд до обласного апеляційного суду кримінальну справу про вбивство сержанта міліції Сергія Бондаренка. Цей резонансний злочин, скоєний у червні нинішнього року з участю представників вірменської діаспори, спровокував в шахтарському місті Марганець зіткнення на міжнаціональному ѓрунті. Похорон сержанта вилився в масову маніфестацію і закінчився мітингом перед міською радою. Місцеві жителі вимагали виселити з Марганця нелегальних мігрантів, приборкати кримінальні угрупування, відновити в місті правопорядок і законність. Міліції, до якої у марганчан нагромадилося чимало претензій, вдалося затримати головного підозрюваного у вбивстві міліціонера — Самвела Фтояна. Під час попереднього слідства його утримували під вартою в Дніпропетровському СІЗО. Розслідуванням кримінальної справи зайнялася прокуратура Дніпропетровської області. Підозрюваному інкримінувалося відразу три статті — звичайне хуліганство, посягання на життя працівника правоохоронних органів та вмисне вбивство. За останнє, в залежності від обставин, законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від 10 до 15 років, або довічне ув’язнення. Різниця абсолютно очевидна, тому у мешканців Марганця немає впевненості в тому, що винні у вбивстві молодого міліціонера понесуть заслужене покарання. Тим більше, що деякі з них встигли втекти з Марганця, а у С. Фтояна з’явилися заступники серед впливових земляків. Власті Марганця обіцяли мешканцям міста швидкий і відкритий суд. Як тепер з’ясовується, проходитиме він не в самому Марганці, а в обласному центрі. Про цю новину член громадської ради, створеної для урегулювання конфлікту, депутат Марганецької міськради Ірина Куліш дізналася лише від кореспондента «Дня». «Новий начальник міської міліції, — сказала вона, — обіцяв нас інформувати про перебіг слідства. Зовсім нещодавно з ним зустрічався один з членів громадської ради, але про призначений суд над С. Фтояном я чую вперше. І хоч обстановка в Марганці стабілізувалася, ніхто так і не відзвітував перед людьми, які ставили на мітингу перед мерією численні питання, які стосуються дотримання порядку і законності в місті». Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.

У Чернівцях облили фарбою пам’ятник на братській могилі

У ніч на 15 жовтня у самому центрі Чернівців — Центральному парку відпочинку ім. Т. Шевченка — невідомі зловмисники цілком залили білою емалевою фарбою пам’ятник-обеліск на братській могилі, де поховано полеглих у війні офіцерів Радянської Армії та генерала Олександра Боброва, який загинув 1944 року під час визволення від гітлерівців Чернівецької області та посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Вандалізм помітили вранці випадкові перехожі. За словами директора ЦПКіВ ім. Т. Шевченка Ю. Венгринюка, на ніч парк, довкола якого є висока огорожа, не зачиняють, оскільки у ньому має патрулювати наряд міліції. Проте від нього сигналу щодо інциденту не надходило. За словами начальника райвідділу Шевченківського РВС м. Чернівці Юрія Амбулеси, наприкінці дня, коли сталася подія, хулігана затримали. Ним виявився студент другого курсу одного з чернівецьких вишів. Він не є членом політичних чи громадських об’єднань, отож жодного політичного підтексту, як це намагалися видати деякі політсили, в його діях не було. Хлопець заклався зі своїми друзями щодо результатів футбольного матчу, а позаяк програв — мусив у такий дикий спосіб «відпрацювати» свій програш. Наразі хуліган дав підписку про невиїзд. Йому загрожує відповідальність, згідно зі ст. 296 Карного кодексу України. Наругу над пам’яттю полеглих у війні засудила Чернівецька міська рада. Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці.

Газета: 
Рубрика: