Як за допомогою SMS відродити Запорозьку Січ
Учора розпочалась акція зі збору коштів для завершення будівництва історико-культурного комплексу «Запороізька Січ» на території Національного заповідника-острова «Хортиця». Як повідомляв УНІАН, акція має назву «Відродимо Запорозьку Січ». Ініціаторами є заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, директор заповідника «Хортиця» Максим Остапенко, а також меценат та бізнесмен Євген Черняк. Метою проекту є допомога із завершення будівництва історико-культурного комплексу «Запорозька Січ», урочисте відкриття якого заплановане на 14 жовтня 2009 року на Покрову Пресвятої Богородиці (День українського козацтва). За інформацією прес-служби М. Томенка, під час кампанії планується розміщення телевізійних роликів, радіо реклами та рекламних банерів в інтернет-просторі із закликами долучитися до будівництва, зателефонувавши або надіславши SMS. Телефонувати потрібно на номер: 8 900 300 10 90, SMS можна надсилати на короткий номер 1090. Вартість повідомлення з будь-якого оператора — 10 грн. Також внески на підтримку добудови можна надсилати на рахунок Благодійного фонду «Хортиця» (Банківські реквізити: ідентифікаційний код 33610509, р/рах 26008810101 у ВАТ «МетаБанк», МФО 313582).
У Львові буде Музей футбольного м’яча
У місті Лева триває акція зі збору футбольних трофеїв, завойованих у різні роки львівськими футболістами, та атрибутики, яка теж стосується тільки львівського футбольного м’яча. Захід стартував лишень два тижні тому, проте «врожай» не забарився — в експозиції, що відкрилася у Палаці мистецтв, уже понад сто предметів. Як розповіла «Дню» начальник управління інформації та промоцій департаменту Євро-2012 Соломія Білонога, всі раритети ретельно обліковані й обов’язково будуть повернуті власникам після закриття виставки, що триватиме до 13 липня. «Якщо ж хтось забажає подарувати містові експонат, ми з радістю приймемо його як експонат музею. Він розміститься на новому стадіоні, що будують до Євро-2012», — говорить пані Соломія. Зараз серед експонатів у Палаці мистецтв — бронзовий кубок, який «Карпати» отримали за третє місце в чемпіонаті України (сезон 1997 — 1998), а позичив його на виставку екс-тренер «зелено-білих» Мирон Маркевич. Увагу відвідувачів привертають також бутси та футболка легендарного бомбардира «Карпат» Володимира Олександровича Данилюка — саме в цих обладунках найрезультативніший в історії клубу гравець брав участь у славнозвісному матчі 1969 року, коли львівські футболісти, виступаючи не у вищій лізі, виграли Кубок СРСР. В експозиції також альбом зі світлинами першого складу «Карпат», який уклав найвидатніший в історії клубу наставник Ернест Ервінович Юст, і фотоальбом «Карпати»-1969» із автографами всіх гравців. А найстаріший експонат, представлений на оглядини, — книжка «Правила гри у футбол», видана 1906 року, авторства професора Івана Боберського — батька українського тіловиховання, засновника принципів української фізичної культури. Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.
Кримські аграрії сподіваються на хороший врожай
Збирання, яке після кількох суховіїв почалося в Криму цього тижня на 10 днів раніше розрахункових термінів, обіцяє бути складним. Крим не зможе зібрати врожай своїми комбайнами: 954 з 1788 машин це старі, морально застарілі «Ниви», що відпрацювали свій ресурс повністю, і якщо не залучити машини з Херсонської та Миколаївської областей, збирання триватиме більш ніж 40 днів. Стратегія нинішніх жнив полягає в тому, щоб у перші дні масою залучених комбайнів «вирвати» основний хліб. А на майбутнє господарства самі планують запастися новою технікою: протягом трьох останніх років Крим придбав 154 високопродуктивні комбайни, 626 потужних тракторів, 611 сільгоспмашин, 1095 одиниць поливальної та іншої техніки. Але це лише 4% існуючого парку машин. Розрахунок хлібофуражного балансу Криму на нинішній рік є таким, що, як стверджує Мінагрополітики, реально буде зібрано близько двох мільйонів тонн лише в тому випадку, якщо вдасться вирвати з тіні 15 — 20% урожаю, що зазвичай укриваються від обліку. Таким чином, 120 тисяч тонн Криму вдасться засипати на насіння для майбутньої сівби, сформувати незменшуваний тримісячний запас продовольства на рівні 380 тисяч тонн, забезпечити 400 тисяч тонн фуражу для тваринництва, використати 250 тисяч тонн для розрахунків за паї та виплати боргів із зарплати. Тобто реально для вільної реалізації залишається 500—600 тисяч тонн зерна — третина очікуваного збору. За них і розгорнеться боротьба зернотрейдерів, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО, Клепініно — Петрівка — Сімферополь.
