Віктор Ющенко готовий до дострокових виборів Ради й Президента
Президент України Віктор Ющенко готовий до дострокових президентських виборів, якщо вони будуть проведені одночасно з достроковими парламентськими виборами. Як передає УНІАН, про це Президент заявив журналістам у ході відвідування полігону 8-го окремого полку спеціального призначення Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокується у Хмельницькій області. «Я готовий прийняти рішення йти на дострокові президентські вибори. Бо це рішення від мене залежить», — сказав В. Ющенко. Водночас він наголосив, що може піти на це у пакеті з достроковими парламентськими виборами. При цьому Президент зауважив, що ці дострокові парламентські вибори мають відбуватися на основі оновленої виборчої системи. З цією метою В. Ющенко уже наступного тижня готовий внести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про вибори народних депутатів (щодо проведення виборів за відкритими списками). Ще однією умовою Президента, за його словами, є ухвалення рішення про скасування депутатської недоторканності.
Дніпропетровським вулицям — квіткові назви
Підготовка до проведення футбольного чемпіонату Євро-2012 прискорить процес перейменування вулиць і площ Дніпропетровська, багато з яких носять радянські назви. Як повідомила на прес-конференції директор комунального підприємства «Земград» Людмила Проценко, до моменту проведення Євро-2012 свої назви поміняють 36 міських вулиць. Утім, за її словами, цей процес настільки складний, що інколи тягнеться роками, а його рішення залежить від спеціальної комісії, яку очолює секретар міськради. Самі депутати особливої прихильності до перейменування явно не відчувають. «Так, незважаючи на неодноразові пропозиції, — сказала Л. Проценко, — острову Комсомольський на Дніпрі досі не повернуто історичну назву Монастирський. Дві третини членів комісії мотивували свою відмову тим, що на острові пройшла їхня молодість». Так само в міській раді було відхилено перейменування Жовтневої площі на Соборну й Червоної площі на Троїцьку. При цьому депутати, обѓрунтовуючи відмову, нерідко висувають доказ про те, що грошей у міській скарбниці бракує і на важливіші цілі. «У зв’язку з цим, — говорить Л. Проценко, — насамперед ми перейменовуємо короткі вулиці, де на будинках менше табличок і номерів. Довгі вулиці поки що не перейменовуватимемо. Набагато гостріше сьогодні стоїть завдання перейменування вулиць-«двійників», яких нараховується 286». Хай там як, але справжнім анахронізмом у наші дні виглядають такі назви, як вулиці МОПРа і КІМа. Більшість дніпропетровців навіть не здогадуються, що означають ці загадкові абревіатури, що збереглися з 20-х років минулого століття. Зрештою, не менш безглуздо звучать назви вулиць, які спробували перекласти українською мовою в роки незалежності: Красночечливська або Краснозаводська. Тут явного промаху припустилися місцеві філологи, котрі забули замінити слово «красний» на «червоний». За словами Л. Проценко, останнім часом у Дніпропетровську найкраще приживаються вулиці з неполітичними назвами: Нектарна, Тюльпанна, Агатова, Акацієва. Вони не викликають заперечень у людей із різними політичними поглядами і доволі приємні на слух. Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
Лучанам допоможуть... лучани
В обласному центрі Волині розпочали «антикризову» благодійну акцію під назвою «Лучани — лучанам, з добром і милосердям». Оскільки криза у країні загострюється, міська влада просить милосердних людей допомогти пенсіонерам та одиноким малозабезпеченим громадянам, дехто з яких не має доходів взагалі. Бажаючі можуть приносити одяг, речі та кошти в територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День».
15 тисяч нових українців — із Волині
Саме стільки дітей народили минулого року волинські жінки. Якщо точно, то 15 тисяч 301 дитину. Кількість хлопчиків і дівчаток майже однакова: 7968 і 7333. У чотирьох сім’ях народилися трійні, у 113 — двійні. Саме Волинь разом із Рівненщиною та Закарпаттям мають найвищий рівень народжуваності у державі. Статистичний аналіз свідчить, що торік на кожну тисячу жителів області припадало по 14,8 новонароджених, це в 1,3 разу більше, ніж в середньому по Україні та в 1,6 разу більше, ніж у Сумській області, де найнижчий рівень народжуваності у державі.
Найактивніше поліпшують українську статистику демографії жінки переважно так званих поліських районів (Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького), де багатодітність — стала місцева традиція. Але максимальні показники народжуваності показують і найближчі до обласного центру райони — Ківецівський та Луцький, в останньому торік цей показник був узагалі найвищий в області. Середній вік волинських мам досить молодий — 26—27 років. І народження відбувається традиційно у зареєстрованих шлюбах: лише кожна одинадцята дитина народжується в одиноких матерів або у батьків, шлюб яких не зареєстровано. До речі, на Волині питома вага позашлюбних народжень уже тривалий час є однією з найнижчих серед областей України, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День».
