У Львові відкрилася ретроспективна виставка робіт Зеновія Кецала
У Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького відкрилася ювілейна виставки з нагоди 90-річчя від дня народження народного художника України Зеновія Кецала. В експозиції — графічні твори художника від перших рисунків та естампів 50-х років, портрети, натюрморти, пейзажі, графіка (літографія та офорт), закінчуючи краєвидами Ворохти, над якими З.Кецало працював два роки тому. «Я зворушений несподіваною зустріччю глядачів і друзів, які люблять мистецтво. Працюю я у всіх жанрах, для мене всі вони важливі. Об’їздив півсвіту, намагався всюди, де я був, залишити слід. Навіть у в’язниці малював. Мені дозволили винести звідти 15 робіт. На виставці кілька тих робіт представлено. У моєму житті були моменти, коли висів на волосинці. Мене звинувачували: «робив антирадянські зарисовки і показував їх іншим», схиляв «до незалежної України». Одним словом пройшов Крим, Рим і мідні труби», — зазначив Зеновій Кецало.
Зеновій Кецало народився у селі Добрівляни на Ходорівщині у сім’ї залізничника. 1933 року вступив до Львівської художньо-промислової школи (сьогодні це коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша). Тут він освоював мистецтво малюнка та композиції, ліплення і графічного ремесла, олійного та фрескового живопису, вчився розтирати фарби. Лише після цього, у 1938-му, потрапив до Краківської академії красних мистецтв. За «антирадянську пропаганду» був засуджений до восьми років таборів і трьох років позбавлення громадянських прав. Термін ув’язнення відбув на Уралі. Творчий доробок — понад 1 000 картин.
Захистити культуру!
У Будинку актора відбулося спільне засідання Національної ради з питань культури та духовності при Президентові України та правління Конгресу української інтелігенції у форматі зборів громадського активу української інтелігенції на тему: «Атака на українську культуру — загроза національній безпеці України». У дискусії взяли участь керівники творчих спілок та творчих колективів, освітяни, науковці, знакові постаті української культури та мистецтва, освіти й науки, політологи, представники громадських асоціацій та рухів, народні депутати України. Доповідачі визнали існування глобальних гострих загроз національній культурній безпеці України, зокрема, у сфері інформації та політичного протистояння; недотримання указів Президента в галузі гуманітарної політики; заперечення самобутності й самодостатності української культури, мови і нації; домінування російської та російськомовної масової культури в українському медіа-просторі, сферах дозвілля та громадського обслуговування. Учасники виступили з пропозицією провести спільне засідання РНБО та Нацради з питань культури та духовності на тему «Культурна безпека України», створити державний орган контролю за неухильним виконанням законів, які регулюють функціонування національного культурно-інформаційного простору в галузі авторського і суміжного права, реклами, мови, засобів масової комунікації, мистецтва, освіти та дозвілля.
Львів б’є рекорди по боргах із зарплати
Майже 30 млн. грн. заробітної плати заборгували підприємства Львова своїм працівникам. За даними Львівської обласної прокуратури, у Львівській області Львів — найбільше місто-боржник за невиплатою зарплати. Найбільші підприємства-боржники: ТзОВ «Львівські автобусні заводи» — 6,642 млн грн; «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» — 3,036 млн грн; ДП «Угерський спиртовий завод» — 1,22 млн грн; ВАТ «Львівсільмаш» — 1,3 млн грн; ВАТ «Провесінь» — 483 тис. грн; ДП «Львівські авіалінії» — 1,079 млн грн.; «ЛМКП «Львівтеплоенерго» — 446 тис. грн; ВАТ «Іскра» — 994 тис. грн. Крім того, прокурор області Олексій Баганець зобов’язав усіх прокурорів проводити перевірки на кожному без винятку підприємстві, що має заборговану заробітну плату працівникам для з’ясування причин такого явища. На сьогодні прокуратура порушила п’ять кримінальних справ та винесла 76 приписів. Загалом на сьогодні на Львівщині заборгованість із виплати заробітної плати становить 49,6 млн грн. На початку року ця сума була значно більшою — 54,5 млн грн. За даними органів статистики, органів влади та прокурорів міст і районів, відсутня заборгованість із виплати заробітної плати лише на підприємствах Моршина, Буського та Мостиського районів, а також немає боргів на економічно активних підприємствах Самбірського та Турківського районів, повідомляє Тетяна ТУРЧИНА, Львів.
