99,58% архівних документів — розсекречені
У архівах України знаходиться 198 тисяч засекречених документів. Як передає кореспондент УНІАН, про це вчора на прес-конференції в Івано-Франківську повідомив голова Державного комітету архівів України Олександр УДОД. За його словами, нині в національних архівних фондах України знаходиться 63 млн. одиниць справ, які налічують 5 млрд. документів. Найдавніші документи датуються XII—XIII століттями. О.УДОД повідомив, що нині засекречено 198 тисяч документів, або 0,42% від усіх документів, що зберігаються в архівах. Відповідно, 99,58% документів нині є доступними для вивчення. На його думку показних засекреченості є найменшим серед країн СНД. Серед засекречених є, зокрема, документи про обороноздатність країни, про радянські військові об’єкти, про сексотів та інформаторів відповідних служб та інші. Водночас він визнав, що в радянські часи чимало документів було вивезено або знищено. Зокрема, документи щодо створення умов штучного голоду в Україні, діяльності УПА та провідника ОУН Степана Бандери й інші.
На Волині з’явився ромський буквар
Щоправда, наразі презентували лише сигнальний примірник підручника, бо повний тираж — тисячу екземплярів, віддрукує Волинська обласна друкарня після Нового року. Кошти на видання ромського букваря виділила обласна держадміністрація та спонсори. Автори видання — керівники громадської організації «Терне Рома», подружжя Тетяна і Сергій Григориченки — називають свій буквар «першим у Європі». Хоча на Закарпатті, де мешкає немало ромів і є для них недільні школи, такі букварі теж видають. Можливо, букварик унікальний тим, що, як стверджують автори, він написаний діалектом, який розуміють роми щонайменше п’яти країн світу. Так, Григориченко знає 16 діалектів ромської мови. Нове видання, яке має на меті врятувати автентичність місцевої ромської громади, представила й співавтор Тетяна Логвинюк. Буквар складається з трьох розділів. Один розказує про пори року, людські органи, обчислювання. Інший містить власне азбуку, загальновживані та забуті слова. У третьому вміщено казки, вірші й балади. Одна навіть має назву «Як циган врятував життя Ісуса Христа». На Волині вже були спроби зробити життя ромів більш цивілізованим. Так, торік Луцька міська рада витратила чималу суму на облаштування першого класу для дітей-ромів. Досить сказати, що у день на харчування одного малого циганяти у школі витрачали 8 гривень, коли на такого ж ровесника, але українця, всього гривню чи дві. Проте ромський клас дуже швидко перестав діяти — й не через те, що виникли суперечки на національному грунті. Самі роми перестали пускати дітей до школи, вважаючи, що освіта не була потрібні їхнім предкам, не потрібною і їхнім дітям. Усе ж ромські громадські організації не полишають спроб цивілізувати життя одноплемінників. Як повідомив на презентації ромського букварика заступник луцького міського голови Анатолій Пархом’юк, у місті планують відкрити ромський центр соціальної та юридичної допомоги. Та чи згуртуються навколо нього місцеві роми — покаже час, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День».
Сищик у бронзі
Автором бронзової скульптури одеському міліціонерові, встановленої біля будівлі Головного управління МВС України в Одеській області, став відомий одеський скульптор Олександр Токарєв. Автор і працівники МВС одностайно «охрестили» скульптуру «пам’ятником Давидові Гоцману», який є головним героєм кінострічки «Ліквідація». Прототипом персонажа актора Володимира Машкова став одеський оперативник Давид Курлянд. Меморіальний знак встановлено біля головного входу до управління міліції області. «Цей пам’ятник — сукупний образ одеського міліціонера післявоєнних років», — сказав керівник Одеської міліції Богдан Керницький. Ветерани міліції твердять, що образ Давида Гоцмана сценаристи писали з працівника карного розшуку НКВС Давида Михайловича Курлянда. «З Курляндом ми були знайомі. Давид прийшов до одеського карного розшуку в 30 років, і його відразу помітило керівництво — він швидко приймав рішення, був безстрашним трудоголіком і мав неймовірний «нюх» при розкритті злочинів. Більше того, геніально перевтілювався і сам впроваджувався в банди. Недивно, що він дослужився від рядового до заступника начальника карного розшуку. При цьому жив у комунальному двокімнатному помешканні на 33 метри разом з онукою та її чоловіком», — розповів директор народного музею історії органів внутрішніх справ Одеської області Василь Давиденко. Проте деякі старожили Одеси вважають схожими на Гоцмана інших людей — заступника начальника Управління НКВС у Одеській області Артема Кузьменка, оперативника Франка, працівника спеціального загону для боротьби з бандитизмом Янкеля Фліга чи главу відділу для боротьби з бандитизмом УКВС Одеської області Віктора Павлова, повідомляє Богдан ДИМОВСЬКИЙ, Одеса.
