Перша медаль у олімпійської команди України
Вчора заслужений майстер спорту України, срібний призер Олімпіади в Афінах Роман Гонтюк в поєдинку за третє місце в турнірі з дзюдо (вага до 81 кг) переміг монгольського спортсмена і став бронзовим призером Олімпіади-2008. Роман — студент факультету банківського бізнесу Тернопільського економічного університету. Тренується під керівництвом заслуженого тренера України Євгена Боднарука.
Раритетні речі відправляють вантажівками
Учора у Паплинцях Старосинявського району на Хмельниччині зібрали вантажівку раритетних речей. «Це — серпи, рала, лемеші, ціпи, жорна, пічні діжі, веретена», — повідомив «Дневі» місцевий краєзнавець Ян Козельський. Ще «знайшлися» стародавні скрині, вишиванки, гасові лампи, інші побутові речі, що служили поколінням селян у XIX—XX століттях. Отак село відгукнулося на звернення оргкомітету — передати експонати до обласного музею Голодомору, що створюється на території овіяної легендами Меджибізької фортеці. Краєзнавець розповідає про зворушливу атмосферу, в якій переважно літні люди прощаються з «німими» свідками історії своїх родин. Ці речі покоїлися на горищах хат, були забуті й непотрібні. Аж тепер винесені на світло, запитані, вони набули великої ціни. Одначе віддають за «спасибі» і з тяжким серцем. Мовляв, шкода — втім, як підеш за останню межу, все одно пропаде. Тому, кажуть, буде ліпше, якщо стане музейним експонатом. Багато зданих речей правлять за поживу для роздумів про те, що чуже, синтетичне «виштовхало» із сільського побуту рідне, натуральне. Відтак зникають давні ремесла... Й отакі настрої, як у Паплинцях, панують цими серпневими днями у всіх селах краю, де ще жевріє життя. Що ж до музею, для якого етнографічні експедиції збирають експонати, то заклад відкриється 20 вересня на території колишнього каретного корпусу Меджибізької фортеці. Автор ідеї — відомий скульптор Микола Мазур, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Археологічний заповідник — під комерційні потреби
Громадська організація «Громадянський актив Дніпра» звинувачує владу Дніпропетровська в злочинному потуранні, завдяки якому на території Самарського району міста було безповоротно зруйновано пам’ятки історії та археології. Як пояснив на прес-конференції координатор ГРАДу Андрій Денисенко, йдеться про широку земельну ділянку на березі Дніпра, де ще 1991 року ухвалою обласної ради було створено заповідну історико-культурну територію «Ігренський півострів». Тут зосереджене нашарування багатьох історичних епох?— від палеоліту до наших днів. Археологічні розкопки, які раніше неодноразово проводилися, приносили знахідки світового рівня, аж до скарбів гунів. На півострові було виявлене древнє слов’янське місто, залишки фортеці часів гетьмана Мазепи і вал Української лінії. 1660 року знаменитий отаман Іван Сірко розгромив тут татарську орду, яка поверталася після набігу на Україну. Декілька сторіч на півострові, на старовинному запорізькому цвинтарі, покоїлися кістки козаків. Проте в березні 1995 року сесія Дніпропетровської міськради передала земельну ділянку на Ігрені розміром в 16,8 гектара в оренду приватному сільськогосподарському підприємству для спорудження теплиць. Незважаючи на те, що термін оренди обмежувався трьома роками, а на території ділянки не можна було будувати капітальні споруди, зазначив А. Денисенко, орендарі грубо порушили умови експлуатації землі. Вони досі самовільно займають ділянку, без дозволу проводили земельні роботи й побудували там будівлі. Тим самим були безповоротно зруйновані численні археологічні пам’ятки бронзового та залізного віку, козацької доби, чим, за підрахунками Самарської районної прокуратури, орендарі завдали державі збитків на суму понад 110 млн. гривень.
Ще 2004 року господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу про повернення згаданої земельної ділянки міській раді. Цю ухвалу було залишено без змін Вищим господарським судом України. Проте, сказав А. Денисенко, посадові особи з органів місцевого самоврядування та державної виконавчої служби «затіяли гру в піддавки». Спочатку працівниками міськвиконкому було зроблено спробу укласти мирову угоду з приватним підприємством, яку своєчасно зірвала прокуратура. Потім до виконавчої служби було надіслано заяву, яка стала формальною причиною затримки виконання судової ухвали. У подібних діях міських урядовців активісти ГРАДу вбачають ознаки корупції в інтересах приватної комерційної структури. «Ми вважаємо, — заявив А. Денисенко — що дії міського голови Івана Куличенка і його підлеглих несумісні з посадами, які вони обіймають. У зв’язку з цим ми звернулися з проханням до СБУ і Генеральної прокуратури України вжити належних заходів реагування». Вадим РИЖКОВ, «День».