Хто і за чий рахунок поїде на Олімпіаду?
Для забезпечення участі національної збірної України в Олімпіаді в Китаї Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту виділило 4,615 млн. грн., повідомляє Інтерфакс-Україна. Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко зазначив, що за рахунок цих коштів буде профінансовано участь у Іграх лише спортсменів-членів основного складу Олімпійської збірної (254 особи), спаринг-партнерів і запасних спортсменів (16 осіб), тренерів, лікарів і масажистів (160 осіб), повідомила прес-служба відомства у вівторок. Міністр підкреслив, що переліт і перебування 25 офіційних осіб і членів штабу олімпійської делегації України оплачуються організаціями, які відряджають цих осіб. Загалом витрати на проведення заключного етапу підготовки та забезпечення участі національних збірних команд України в Олімпіаді-2008 становлять 40,5 млн. грн. згідно з законом про держбюджет на поточний рік. Окрім витрат на перебування команди в Пекіні, було профінансовано проведення учбово-тренувальних зборів заключного етапу підготовки українських збірних команд на території України в сумі 5,422 млн. грн. Проведення учбово-тренувальних зборів за кордоном обійшлося в 9,929 млн. грн. Також 19,125 млн. грн. передбачено для виплат винагород переможцям і призерам Олімпійських ігор і їхнім тренерам. Фінансування решти гостей Олімпійських ігор, які перебуватимуть у Китаї з туристичними групами, здійснюється цими особами за власний рахунок або за рахунок позабюджетних коштів Національного олімпійського комітету України, підкреслюється в прес-релізі.
Дунай забруднюють ціанідами чотири країни
Представники 52-х природоохоронних організацій України, Румунії, Угорщини та Словаччини стурбовані станом забруднення річок Тиса та Дунай цианідами. Як стверджують екологи, після проривів гребель Бая Маре та Бая Борса в Румунії 2000 року та інших випадків, коли в річку потрапляли ціаніди, експертні органи ЄС та Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) визначили понад 50 потенційних джерел забруднення («гарячих точок») у Карпатському басейні. Проте наразі жодне з них не очищене повністю. «Останній викид солей важких металів, який відбувся в Румунії 26—27 липня цього року і який на момент написання документу все ще не ліквідований, безсумнівно, свідчить про вразливість гірничо-видобувної промисловості до надзвичайних природних умов, які регулярно повторюються», — підкреслюють екологи у документі, який направили урядам чотирьох країн. Тому фахівці наполягають, щоб уряди вжили негайних заходів щодо очистки «гарячих точок», визначених фахівцями ЄС та UNEP. За їхніми даними, нині існує декілька масштабних комерційних пропозицій проектів підприємств, які матимуть потенційний вплив на Карпатський басейн. Зокрема, йдеться про підприємства у Розії «Монтана» (Румунія), «Сертей» (Румунія), «Кремниця» (Словаччина) та Мужіївський золоторудник (поблизу м. Берегове, Закарпатської обл., Україна). В їхніх проектних пропозиціях не передбачені заходи на випадок надзвичайних погодних умов, а тому вони становлять значну небезпеку, наголошують екологи.
«Поки не з’явиться ефективна законодавча база, яка зможе впливати на параметри гребель таким чином, щоб їх не могли прорвати повені, і поки «гарячі точки» не будуть успішно очищені, ми переконливо просимо затвердити нові плани з покращання ситуації на шахтах і вжити негайних заходів із заборони використання ціанідів у гірничій сфері в Румунії, Угорщині, Словаччині та Україні», — наголошують екологи.
42 депутати подали заявки на отримання квартир у Києві
42 парламентаря подали заявки на отримання квартир у Києві, повідомили в апараті Верховної Ради. Згідно із законом про статус народного депутата, поліпшити свої житлові умови за державний рахунок може кожний обранець, не прописаний у столиці, пише Glavred.info з посиланням на «Дело». Крім того, якщо з якоїсь причини іногородній депутат не бажає квартиру, він може претендувати на її грошовий еквівалент. У шостому скликанні Верховної Ради цією можливістю скористалися вісім народних депутатів. В апараті парламенту відмовили надати перелік нардепів, які стали в чергу на житло чи подали заявки на отримання грошової компенсації. Чиновники послалися на конфіденційність цієї інформації. Крім того, вони залишили в таємниці місце і дати розселення депутатів, вартість житла і суми грошових компенсацій. Житло для депутатів будує Державний будівельний комбінат Управління справами апарату Верховної Ради. Тому держбюджету депутатські квартири мають обійтися по собівартості. Проте не цього року: за даними апарату парламенту, з квітня 2007 року будівництво житла для народних депутатів не ведеться. Імовірно, через це Верховній Раді доведеться купувати депутатське житло на ринку. Сьогодні в престижних районах столиці, де звичайно селять нардепів, ціна одного «квадрата» не опускається нижче 2500 доларів. Депутати-новосели переважно претендують і отримують трикімнатні квартири, середня площа яких становить не менше 100 квадратних метрів. Таким чином, придбання житла в столиці для 42 парламентарів може коштувати приблизно 50 мільйонів гривень. Ще близько 4 мільйонів гривень можуть отримати вісім парламентарів, які бажають отримати грошові компенсації.
