Суд не задовольнив скарги про закриття справи проти Мельниченка
Печерський районний суд Києва відмовився визнати незаконним порушення справи проти екс-майора Держохорони Миколи Мельниченка. Про це йдеться у листі, який передав «Дню» його адвокат Микола Неділько. «Суддя Печерського районного суду м. Києва залишила без задоволення нашу скаргу на постанови Генпрокуратури про порушення проти Мельниченка кримінальних справ за фактом вчинення ним наклепу на вищих посадових осіб, підробки документів, перевищення службових повноважень та розголошення «державної таємниці». Таке рішення суду, на нашу думку, постановлено з грубим порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального права, прийняте на підставі висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи... Вважаємо рішення судді Горкавої В. Ю. незаконним та будемо його оскаржувати в апеляційному порядку», — йдеться у листі.
У Львові відкрили шахову школу
Відомий львівський гросмейстер Василь Іванчук відкрив у Львові шахову школу, повідомляє www.champion.com.ua із посиланням на vgolos.com.ua. Школа №62, у центрі міста, відтепер навчатиме шахової майстерності юних гравців та прийматиме різні змагання. За словами Василя Іванчука, школа дістала назву «шахова школа клубу». «Ідея відкрити шахову школу в мене була давно. Багато людей долучилися до того, щоб ми зробили задумане. У школі працюватимуть три тренери. Вони вчитимуть дітей віком від п’яти років. Щоправда, діти займатимуться на платній основі», — говорить Василь Іванчук.
На Тернопільщині 2012-й оголосили Роком Соломії Крушельницької
Таке рішення ухвалили депутати Тернопільської обласної ради, адже наступного року минає 140 років із дня народження оперної діви, яка прославила Тернопільщину й Україну на всю планету. Згідно з дорученням голови Тернопільської облдержадміністрації, до 1 лютого буде розроблено заходи з нагоди ювілею. Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в с. Білявинці Бучацького району Тернопільської області в сім’ї священика. Із 1878-го родина мешкала в с. Біла Тернопільського району. У будинку, де минуло дитинство співачки і звідки вона подалася підкоряти своїм неперевершеним ліричним сопрано світ, діє меморіальний музей-садиба. У Білій поховано і її батька — Амвросія Крушельницького. Основи музичної підготовки Соломія Крушельницька здобула в Тернопільській гімназії, складаючи іспити екстерном. У Тернополі 1883 року відбувся і її перший виступ на Шевченківському концерті. Вона тоді співала в хорі товариства «Руська бесіда». На одному з концертів був І. Франко, який разом з українськими, російськими і болгарськими студентами та композитором Остапом Нижанківським, художником, письменником Корнилом Устияновичем мандрували тоді краєм. У Тернополі Соломія Крушельницька вперше познайомилася і з театром. На Тернопільщині пам’ятають і шанують свою славетну землячку. Її іменем названо музичне училище в обласному центрі, діє благодійний фонд «Соломія», який має на меті сприяти розвитку культури, охороні і збереженню культурної спадщини, надавати допомогу вчителям, ученим, талановитій творчій молоді. Нагадаємо, що півтора року тому силами громадськості та влади в Тернополі постав перший у світі пам’ятник Соломії Крушельницькій, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
Львів прощається з Любов’ю Кагановою
Її знали, любили, перед нею схиляли голови й колеги-актори, і театрали кількох поколінь — за талант, безмежну відданість професії, вірність упродовж 60 років одній-єдиній сцені — заньківчанській. Каганова завжди говорила, що акторство — професія доволі залежна, але при тому наголошувала: жодного разу не пошкодувала, що їй, саме цій залежності, присвятила все своє, до крапельки, життя. Творчість Любові Каганової — 140 головних ролей. Працювала в ліричному, драматичному та комедійному жанрах, українській та зарубіжній драматургії. Запрошували до співпраці актрису й інші львівські театри, інші режисери. А ще вона завжди читала Лесину поезію на концертах. Пізніше до нестями закохалася у творчість Ліни Костенко. Плідною була й педагогічна діяльність заслуженої артистки: її учні працюють на багатьох сценах театрів України. На початку 2011-го заньківчани вшановували шістдесятиліття творчої праці Любові Яківни. Тоді соленізантка виконала для переповненої глядацької зали фрагмент вистави Джона Маррелла «Сміх лангусти», закінчивши його словами «Треба жити, а не чекати смерті...» Вона відійшла у вічність після тяжкої і тривалої хвороби, кілька тижнів не доживши до 85-річчя, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, День», Львів.
