Українка виграла «золото» на Чемпіонаті Європи з боротьби
На чемпіонаті Європи з боротьби, що триває у Фінляндії, в перший день змагань українка Мар’яна Кв’ятковська у ваговій категорії до 67 кг здобула «золото», повідомляє Національний олімпійський комітет. У фінальній сутичці наша спортсменка перемогла росіянку. Ще дві українки — Юлія Благіня у ваговій категорії до 51 кг та Наталія Синишин у ваговій категорії до 59 кг — вибороли «бронзу». Перша — у сутичці з румункою, а друга — з болгаркою. Зазначимо, що вчора розігрувалися комплекти нагород лише у неолімпійських вагових категоріях — 51 кг, 59 кг та 67 кг. Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка привітав дівчат з вдалим виступом та побажав продовження успішної спортивної ходи.
Проект-розслідування щодо незаконно засуджених
Журналіст Юрій Луканов спільно з медіа-центром «Розмай» та правозахисником Тетяною Яблонською у рамках проекту сприяння громадянам у боротьбі проти корупції «Гідна Україна» розпочинають творчий проект-розслідування під назвою «Вбивці, які не вбивали» щодо незаконно засуджених за тяжкі злочини осіб. Про це Ю. Луканов повідомив вчора на прес-конференції в УНІАН. За його словами, проблема невинно звинувачених у вбивстві людей стоїть в Україні дуже гостро. Як зауважив журналіст, йому завдяки «своїм публікаціям і співпраці із правозахисниками вдалося звільнити від незаслуженого покарання трьох осіб».
У свою чергу, Т. Яблонська поінформувала про те, що через існування в нашій країні «гонитви за відсотками» розкриття злочинів (розкриття становить 80—90%), чого немає в жодній розвиненій країні, приблизно 40% людей «призначаються злочинцями». Через те, вона зауважила, що за рейтингом кількості в’язнів (на сьогодні в місцях позбавлення волі перебуває понад 150 тисяч осіб) Україна входить до першої десятки країн світу. Як зауважили автори проекту, першою в циклі розслідувань буде справа «пологівського маніяка» Сергія Ткача, через якого було незаконно засуджено чимало інших людей.
Семикласник відвернув біду від Ярмолинців
4 квітня на врочистій лінійці навчально-виробничого комбінату №1 в Ярмолинцях (Хмельницька область) вручено почесну грамоту районної держадміністрації й цінний подарунок учневі сьомого класу Івану Шелесту. «Після уроків Іван пішов з однокласниками на прогулянку до лісу, що на околиці Ярмолинець. На галявині підліток побачив боєприпас. Він збагнув, що це — біда. І розповів про те керівникам комбінату, а вже ті звернулися до служби МНС», — повідомила для «Дня» заступник голови Ярмолинецької райдержадміністрації Галина Григоришина. На місці, яке вказав Іван Шелест, знайдено, крім того боєприпасу, ще чотири 100-міліметрових, два 60-міліметрових артилерійських снаряди та дві протитанкові міни часів Другої світової війни. 2 квітня ці боєприпаси знешкодила група піротехнічних робіт Аварійно-рятувального закону спеціального призначення Хмельницького облуправління МНС. Галина Григоришина пояснила, чому саме гідний вчинок 13-річного Івана не залишився поза увагою місцевої влади: «Я за фахом вчителька. Знаю психологію школярів. Іван не покликав своїх ровесників, аби ті виявили інтерес до цього боєприпасу... Відвернув біду», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
«Пологовий будинок» Азовського моря — в небезпеці
Гідрологічний заповідник загальнодержавного значення Молочний лиман в Акимовському районі Запорізької області перебуває в стані екологічної біди. Про це на засіданні обласної комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій заявив перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Бережний, повідомляє Інтерфакс-Україна. За словами голови Акимовської райдержадміністрації Володимира Уманського, «Молочний лиман перебуває в жахливому стані: через замулення гирла лиман обмілів і в деяких місцях відступив від берега на 300—800 метрів. Для заповнення лиману водою необхідно екстрено розчистити його гирло». Молочний лиман рибаки називають «пологовим будинком» Азовського моря. Щорічно з лиману в море виходить до двох мільярдів особнів малька пеленгаса, які згодом, з урахуванням природного відбору, перетворюються в 200 тисяч тонн товарної риби. «Першочергове завдання на сьогодні — будь-яким шляхом відкрити гирло лиману й запустити туди пеленгаса, щоб він мав можливість віднереститися. Це питання продовольчої безпеки країни», — зазначив перший заступник голови Державного комітету рибного господарства Василь Коротецький. За його даними, загальна щорічна квота України й Росії з вилову пеленгаса в Азовському морі становить 15 тисяч тонн (9750 тонн — частка України). У зв’язку з обмілінням лиману, з’явилася також імовірність зриву сезону відпочинку, принаймні, про це заявляють багато хто з керівників баз відпочинку в Кирилівці. Учасники наради найближчим часом збираються розробити план заходів із порятунку гідрологічного заповідника й направити його для узгодження в Кабінет Міністрів.
