Президент обіцяє публічний суд
Президент України Віктор Ющенко вважає, що судовий процес у справі про вибух побутового газу в Дніпропетровську має бути публічним і чесним. Про це він заявив на церемонії освячення місця для будівництва храму Ікони Божої Матері «В скорбях и печалях утешение». Нову церкву мають звести на місці трагедії, під час якої 13 жовтня торік загинуло 23 людини. В. Ющенко підкреслив важливість винесення правильних уроків із того, що трапилося в Дніпропетровську. «Я приїхав сюди, — сказав він, — щоб ще раз схилити голову перед людьми, які невинно вбиті, вклонитися і висловити слова турботи сім’ям, які зазнали такої великої втрати». В. Ющенко наголосив, що йому потрібно було пересвідчитися, чи виконала влада всі свої зобов’язання перед постраждалими в частині забезпечення житлом і грошовими коштами. Президент високо оцінив ідею будівництва церкви на місці зруйнованого вибухом будинку. «Я сподіваюся, що через десять—одинадцять місяців тут буде зведено новий храм у стилі українського бароко і це буде вічна наша пам’ять про тих людей, які загинули в тій трагедії», — сказав він.
Рідні загиблих просили Президента взяти під контроль процес у справі про вибух житлового будинку. Вони висловили своє обурення з приводу судового зволікання. За їхніми словами, початок суду вже тричі відкладався — останній раз через відсутність відповідного приміщення. Здивування постраждалих викликає і та обставина, що на лаві підсудних лише три молодих людини, яким у разі визнання їх провини загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. «Ми маємо завершити правосуддя, як я і обіцяв, —заспокоював глава держави. — І це буде зроблено». Він нагадав, що досудове слідство у справі про вибух було проведено в оптимальні терміни, винні перебувають під вартою, а саму справу вже передано до суду. Звертаючись до місцевої влади і органів судочинства, Президент особливо наголосив, що процес у цій справі має бути публічним, а рішення суду чесним. «Винні будуть покарані — в цьому сумнівів немає»,— завірив В. Ющенко постраждалих. Вадим РИЖКОВ, «День».
Дев’ять львівських сімей стануть Праведниками світу
В рамках триденного візиту до Львова, посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман вручить дипломи та медалі Праведників народів світу дев’ятьом львівським сім’ям, члени яких рятували євреїв від нацистів в роки Другої світової війни. Про це посол повідомила під час зустрічі з першим заступником голови Львівської ОДА Валерієм П’ятаком. «За радянських часів ця тема була закритою, тому сьогодні багато свідчень втрачено. Але ми продовжуємо пошук», — зауважила Зіна Калай-Клайтман. За словами Валерія П’ятака, це надзвичайно важлива місія милосердя, яка збагачує усі національності. «Україна також пройшла тернистий шлях своєї історії. Мільйони людей стали жертвами Голодомору. Тому м и з повагою ставимося до пам’ятних заходів інших національностей», — наголосив він.
При меморіальному музеї Яд Вашем в Єрусалимі вже понад 40 років діє громадська комісія з визнання й увіковічення заслуг Праведників світу — неєвреїв, які в період Другої світової війни рятували євреїв. Сьогодні близько 16 тисяч людей отримали звання Праведників світу, повідомляє korrespondent.net з посиланням на Західну інформаційну корпорацію. Їм вручається Медаль Праведників світу та почесний диплом. Імена цих людей заносяться на Стіну пошани в Саду Праведників народів світу на території музею Яд Вашем. Таким чином, Держава Ізраїль від імені єврейського народу намагається віддати належне тим неєвреям, які здійснили подвиг самопожертви, адже будь- яка допомога єврейському населенню в роки Другої світової війни каралася смертю.
Міст поколінь родини Якутовичів
У приміщенні кіноклубу «Акіно» артцентру Павла Гудімова «Я галерея» відбулася прем’єра документального фільму Юлії Лазаревської «Якутовичі». Герої стрічки — ціле покоління художників Якутовичів — корінні кияни. Ще у XIX столітті їхній пращур тримав на Подолі школу рисунку. У ХХ ст., починаючи від Георгія Якутовича (академіка Академії мистецтв України, лауреата державної премії ім. Тараса Шевченка, народного художника України), всі Якутовичі — професійні та знані майстри. Наймолодший Якутович Антон живе у Парижі, але кожного літа він приїздить до Києва, і тоді об’єднана родина блукає лабіринтами подільських вулиць, згадує минуле, будує плани на завтрашній день... Цей фільм дуже схожий на звичайний сімейний альбом, де фотографії робіт художників переплітаються із коментарями, розповідями про особисте життя, стосунками у родині. Кадри з виставки батьків накладаються на кадри виставки дітей, і тоді між двома поколіннями з’являється невидимий міст. Такий же міст виникає й у глядацькій залі. На прем’єрі «Якутовичів» зібралися люди старшого віку, що є друзями, знайомими художників, і молодь, котра відкривала для себе творчість цієї талановитої родини вперше. «Картина була задумана ще чотири роки тому, — розказала «Дню» Юлія Лазаревська. — Якутовичі — надзвичайно талановиті творчі люди. Я впевнена, що це художники, котрі увійдуть в історію не тільки українського, а й світового мистецтва. У фільмі багато деталей, котрих публіка, можливо, й не помітила. Знаєте, коли бачу поєднання звуку, монтажу, вдалого тексту — проживаю кожен кадр заново. Адже фільм — це як маленька дитина: коли його народжуєш — він подобається, потім проходить певний час і ти бачиш, що деякі речі можна було б зробити інакше. Поки що я задоволена своєю роботою, але судити не мені...». Олеся МАКАРЧУК.
