Віл-позитивних дітей дискримінують
У медичних і навчальних закладах існує дискримінація віл-позитивних дітей. Про це сказала директор Інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка Тетяна Бондар, передає УНН. Вона представила результати дослідження «Віл-позитивні діти в Україні: сучасна ситуація щодо лікування, догляду й підтримки», проведеного Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка за підтримки ЮНІСЕФ в Україні в березні-травні 2009 року. «Триває дискримінація віл-позитивних дітей у медичних і навчальних закладах. 12% опитаних батьків, 6% персоналу знали про такі випадки в медичних закладах. 17% опитаних батьків уважають, що їхні діти стикалися з несправедливим поводженням у дитсадках або школах. Водночас створено прецеденти притягнення до відповідальності за дискримінацію. Абсолютна більшість опитаних погоджується, що планування майбутнього віл-позитивних дітей необхідне. Проте лише 30% батьків або осіб, які їх замінюють, домовилися з іншою особою, котра зможе виховувати їхню дитину в разі сильного погіршення їхнього власного здоров’я. Тільки 11% склали на дитину заповіт», — сказала Т. Бондар. Вона також додала, що 18 і 11% персоналу серед опитаних схильні вважати, що віл-позитивні діти дуже відрізняються від здорових, потребують надмірної опіки, не мають перспектив у житті. «Частина респондентів виступає за відокремлення віл-позитивних від здорових під час лікування, виховання й навчання», — додала фахівець. У рамках дослідження опитано 199 представників батьків віл-позитивних дітей та осіб, що їх замінюють, 250 — персоналу, залученого до лікування, догляду та підтримки, а також узято десять інтерв’ю з фахівцями національного рівня. Опитування було проведене в Києві, Криму, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській та Одеській областях.
На Львівщині — епідемія кору?
У Львівській області зафіксовано понад 200 випадків кору — гострого вірусного захворювання, спричиненого вірусом роду Morbillivirus, яке характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон’юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щоки та папулезно-плямистим висипом на шкірі. Щоправда, львівські санепідеміологи стверджують, що про епідемію наразі зарано говорити, при тому радять бути уважними, позаяк захворювання спричинює вдихання з повітрям найдрібніших крапель слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі чи розмові хворої на кір людини. Санепідеміологи вважають, що спалах кору виник, імовірно, через масову відмову людей від вакцинації. Заступник головного державного санітарного лікаря Львівської обласної санепідемстанції Олег Когут говорить, що ситуацію врятувала би моновакцина, тобто щеплення лише від кору, яке мали би зробити студентам та школярам. Проте зараз у санепідемстанції цього препарату немає. По допомогу медики вже звернулися у Міністерство охорони здоров’я, а в кінці тижня разом з обласними посадовцями проведуть нараду, де вирішуватимуть, як чинити далі. А поки що львів’янам радять дотримуватися правил особистої гігієни й уникати місць великого скупчення людей. І, звичайно ж, не вдаватися до самолікування. Фахівці попереджають: почервоніння на шкірі може з’явитися тільки на п’ятий день, тобто ви можете бути хворим на кір, але навіть не підозрювати цього, тому краще при перших ознаках нездужання негайно звертатися до лікаря, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
У Києві обговорять розвиток інформаційно-комунікаційних технологій
Завтра в Києві розпочнеться дводенний Міжнародний форум «Перспективи розвитку Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в регіоні СНД та Східної Європи». Його співорганізатором є Національна комісія з питань регулювання зв’язку України, інформаційний партнер — газета «День». До участі запрошено керівників адміністрацій зв’язку Регіональної співдружності в галузі зв’язку країн СНД (сьогодні вони візьмуть участь у 45-му засіданні Ради глав адміністрацій зв’язку Регіональної співдружності в галузі зв’язку), керівників органів державної влади, операторів та виробників телекомунікаційного обладнання, представників професійної та ділової спільноти України і зарубіжжя. Під час форуму планується обговорити основні аспекти державної політики та актуальні питання розбудови сучасних телекомунікаційних систем, нинішній стан ІКТ, зміцнення інфраструктури національних, регіональних і міжнародних мереж широкосмугового зв’язку та інших систем, які створюють умови для формування інформаційного суспільства та надання нових послуг на базі ІКТ. У рамках форуму працюватиме виставка експозицій новітніх досягнень у цій сфері, відбудеться семінар на тему «Розробка національної стратегії та планів розвитку широкосмугового доступу...», повідомляє Наталія БІЛОУСОВА, «День».
95% українців певні, що від змін 1991 року виграли лише політики
Більшість українців, литовців та росіян розчаровані напрямком змін після 1991 року та незадоволені тим, як працює демократія в їхніх країнах. Про це йдеться в дослідженні «Двадцять років по тому. Впевненість в демократії та капіталізмі в колишньому СРСР зменшується» американського дослідницького центру The Pew Research Center, повідомляє www.ut.net.ua. Дослідження охопило три країни: Україну, Литву та Росію і було проведено шляхом опитування осіб віком від 18 років з березня по квітень 2011 року. Експерти порівняли результати нового опитування з даними 1991 року. В Україні більш як вдвічі зменшилась підтримка переходу до багатопартійної системи. Так, якщо 1991 року 72% населення вважало таку зміну позитивною, то 2011-го з такою думкою згодні вже 35%. При цьому в Литві 1991 року 75% схвалювали введення багатопартійної системи, зараз же її підтримують 52%. У Росії цей розрив не такий великий та становить 61% 1991-го проти 50% 2011-го. Меншає, порівняно з 1991 роком, і кількість громадян, які впевнені в тому, що демократія може розв’язати їх проблеми. Так, на запитання, повинні вони покладатися на демократичну форму правління чи сильну руку для вирішення своїх національних проблем, лише один із трьох росіян (32%) та українців (30%) обрали демократію. Приблизно половина литовців (52%) підтримують демократію в Литві. При цьому найбільш не задоволені демократією виявились українці. На думку громадян усіх трьох країн, звичайні люди отримали найменше переваг від змін, які відбулися 1991 року. Найбільше ж виграли політики. В цьому впевнені 95% українців, 91% литовців та 82% громадян Росії. Причому 76% громадян України, 78% — Литви та 80% — РФ вважають, що найбільше від зміни системи виграли бізнесмени.
