Як узаконити права інвалідів?
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова під час зустрічі з Президентом країни Віктором Ющенком внесла подання про забезпечення посиленого правового захисту осіб з обмеженими можливостями, повідомляє Інтерфакс. Як зазначила Н. Карпачова, багато хто з інвалідів (в Україні понад 2,5 млн. осіб, з них 80% — працездатного віку) все частіше зазнає дискримінації. Зокрема, як і раніше низьким залишається рівень їх інтеграції в життя суспільства. У країні поки що не стала пріоритетною турбота про повсюдне створення для інвалідів безперешкодного середовища із зручними робочими місцями та безпороговими кабінетами, спеціальними дверима та пандусами, комфортними ліфтами та туалетними кімнатами. Омбудсмен вважає, що вслід за ратифікацією Україною в 2003 році Конвенції Міжнародної організації праці про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159 необхідно прискорити підписання й ратифікацію Конвенції ООН про права інвалідів. Вона містить 50 статей, що стосуються розбудови фундаментальних положень Загальної декларації прав людини з забезпечення рівних можливостей користуватися всіма правами та свободами, незалежно від стану здоров’я. На думку Н. Карпачової, ратифікація Україною даної Конвенції та факультативного протоколу до неї, на чому наполягає також Національна асамблея інвалідів в Україні, дозволила б створити відповідне правове поле для більш ефективного та справедливого захисту прав людей з особливими потребами.
Кабмін розсекречує документи
Кабінет Міністрів планує зняти з урядових постанов і розпоряджень, виданих у 1991—2005 роках, помітки «Не для друку» й «Опублікуванню не підлягає», оскільки подібні грифи обмеження доступу не передбачені законодавством України. Про це повідомила прес-служба Мін’юсту. Як повідомив міністр юстиції Микола Онищук, відповідне розпорядження «Про скасування обмеження доступу до деяких актів Кабінету Міністрів України, виданих у 1991—2005 роках», пройшло правову експертизу в Міністерстві юстиції. За словами міністра, завданням розпорядження є забезпечення прав громадянина на доступ до правової інформації. Міністр зазначив, що це право гарантовано українцям Конституцією України й європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Міністр юстиції повідомив, що згідно з розпорядженням скасовується обмеження доступу до більш ніж 1 тис. урядових актів, виданих у 1991—2005 роках, з поміткою «Не для друку», а також до актів Кабміну, виданих за той самий період, з поміткою «Опублікуванню не підлягає». Ще майже для 300 актів буде знято не передбачені законом помітки «Не для друку» й «Опублікуванню не підлягає» і надано гриф обмеженого доступу «Для службового користування». Практично всі згадані акти стосуються галузей оборони та безпеки або містять питання щодо економічної конкуренції.
Дорогі процедури
Учора одержали перші профілактичні процедури від сказу дві молоді жінки з Хмельницького. Бідолашних покусав кіт в одній із квартир у будинку на Проскурівській, центральній вулиці міста. Агресивна тварина у дорозі до ветлікарні здохла. «Одержано результати лабораторної експертизи: цей домашній кіт загинув від сказу», — повідомив для «Дня» оперативний черговий обласного управління з надзвичайних ситуацій Володимир Стрельченко. Додав, що «у зв’язку з цією пригодою міський голова Хмельницького Сергій Мельник підписав розпорядження про карантинні обмеження». У травмпункті міської лікарні, де одержують відповідні процедури покусані хазяйка кота і її сусідка, назвали вельми прикрі статистичні дані за 2007 рік: «Звернулися по медичну допомогу 773 покусаних собаками і котами, з них 179 одержали щеплення від сказу, 77 госпіталізовано...» Вартість профілактичного курсу щеплення від цієї фатальної хвороби — до 500 гривень. Говорять і про фізичні, моральні страждання пацієнтів. Більшість страждає від безпритульних тварин. Минулого літа депутати міської ради ухвалили програму «етичного ставлення до безпритульних тварин та регулювання їх чисельності гуманним і цивілізованим шляхом на 2007— 2011 роки». На це «знайшли» у місцевому бюджеті 505 тисяч гривень, передбачивши притулок, стерилізацію, щеплення для залишених напризволяще шариків, мурчиків, баксиків... Одначе ті продовжують блукати зграями вулицями і подвір’ями міста, нападають на перехожих. Громадськість 260-тисячного обласного центру поки що не помітила певних кроків, спрямованих на виконання цієї програми. На жаль, не проглядається і хоч якась робота щодо профілактики сказу тварин, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».
Наші в Роттердамі
Вперше український повнометражний художній фільм боротиметься за гран-прі Роттердамського міжнародного фестивалю авангардного й артхаусного кіно. 25 січня в рамках конкурсної програми відбудеться прем’єра дебютного фільму Ігоря Подольчака «Las Meninas» («Проект Меніни»). До цього в Роттердамі бачили лише один український фільм — «Біля річки» Єви Нейман, однак не у конкурсній, а в інформаційній програмі, повідомляє korespondent.net з посиланням на telekritika.ua. «Las Meninas» — перший повнометражний фільм Ігоря Подольчака, у якому він виступив автором сценарію, режисером і продюсером. Над музичним фрагментом фільму працював відомий американський кліпмейкер і фотограф Дін Карр, який знімав кліпи для Меріліна Менсона, Джона Леннона, Оззі Осборна, гуртів Duran Duran, The Dave Matthews Band. «Проект Меніни» — психологічна драма, яка розповідає про сім’ю, котра живе на околиці міста в дивній віллі, що нагадує швидше інсталяцію, ніж приміщення. Головний герой, чоловік років тридцяти, хворіє на астму й екзему і використовує ці хвороби як інструмент терору та підкорення своїх батьків і сестри, повідомляється на офіційному сайті фільму. У фільмі зіграли Микола Вересень, Любов Тимошевська, Дмитро Чернявський, Ганна Яровенко. Нагадаємо, фестиваль триває з 23 січня по 3 лютого. Крім фільму Ігоря Подольчака, за призи фестивалю боротимуться ще 14 стрічок: п’ять східно-азіатських, чотири європейські (Данія, Швеція, Греція, Нідерланди), три спільного латиноамериканського та європейського виробництва, по одній із США та Казахстану. До складу журі фестивалю ввійшли: російська актриса, режисер і продюсер Рената Літвінова, іранський режисер Джафар Панахі, заступник директора фестивалю в Локарно Тіціана Фінці, сінгапурський режисер Ройстон Тан і заступник директора Музею кіно в Нідерландах Рікс Хаддерс.
