Цього року у перший клас піде на 8% менше дітей
Сьогодні мільйони дітей переступлять пороги шкіл. «Практично у всіх середніх школах ремонт уже скінчено, — говорить міністр освіти й науки Станіслав Ніколаєнко. — Певні проблеми існують лише в навчальних закладах Луганської та Запорізької областей, однак і їх ми постараємося розв’язати найближчим часом». Крім того, в 25% українських шкіл ще не завершено ремонти систем опалення. «Є надія, що до 25 жовтня вони завершаться» — запевнив міністр. За словами Ніколаєнка, цього року загальна кількість школярів у нашій країні поменшає у порівнянні з попереднім роком майже на 152 тис. осіб (3%). До українських шкіл, кількість яких складає понад 20 тис. (із них — 34 нові державні школи), 1 вересня прийдуть отримувати знання 4 млн. 700 тис. учнів, з яких понад 360 тис. — першокласники (на 8% менше, ніж 2006 року). За словами міністра, «шкільна» політика уряду направлена й на заповнення 450 вакансій вчителів по всій Україні за рахунок підвищення заробітних плат і погашення заборгованості працівникам освіти. А школярів порадують нові комп’ютери — в рамках державної програми інформатизації освітніх установ, із запланованих 3 194 комп’ютерних комплексів обладнано вже 3 130 (98% від загального плану), однак найближчими днями буде змонтовано інші системи. Крім того, міністр пообіцяв, що малюки будуть забезпечені новими підручниками. Катерина БІЛОКОНЬ, «День».
За білизну будемо сплачувати у залізничних касах
Оплата за використання постільної білизни в поїздах України з 1 вересня буде здійснюватися лише в залізничних касах, повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на прес-службу Укрзалізниці. Відповідну постанову «Про внесення змін у Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом» затверджено Кабінетом Міністрів 30 травня 2007 року. Якщо раніше сплатити за постільну білизну можна було і в касі під час придбання квитка, і безпосередньо в поїзді, то згідно з постановою, всі пасажири мають оплачувати цю послугу лише в касах. При цьому є і винятки: в деяких випадках оплату можна буде внести в поїзді. Так, через термінову поїздку на похорони, у зв’язку з нещасними випадками з рідними або близькими, у разі непередбачених змін графіка руху поїзда, зміни в дорозі категорії вагона, пасажир зможе сплатити вартість цієї послуги в поїзді. Але рішення — платити чи не платити за постіль — залишається за пасажиром.
У Луцьку з’явилася «Лесина вітальня»
Кожен культурний лучанин знає, що ось у цьому старовинному будиночку по вулиці Драгоманова у Старому місті жила родина Косачів. До Луцька батьки майбутньої Лесі Українки переїхали у 1879 році зі Звягеля (тепер Новоград-Волинський). Спочатку жили не тут, а зовсім поруч — у чернечих келіях єзуїтського монастиря. Потім переселилися у будиночок над Стиром, який не зберігся. Але саме з того будиночка маленька Леся ходила на свято Водохреща на Стир, замочила ноги і навіки, як виявилося, захворіла...
У 1890 та 1891 роках Косачі (перед від’їздом у маєток в село Колодяжне) і мешкали у старовинному двоповерховому будинку, в якому нещодавно відкрито «Лесину вітальню». На музей експозиція не тягне, бо у ній нема меморіальних речей, які, звісно, давно розібрані по великих музеях. Але всі меблі у світлиці — з часів проживання у Луцьку родини Косачів. Особливо привертає увагу величезне дзеркало, яке працівники історико-культурного заповідника знайшли на одному старому горищі і ледве відчистили від олійної фарби, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День».
В Одесі увічнять пам’ять винахідника кіноапарата
В Одесі встановлять пам’ятник і меморіальну дошку Йосипові Тимченку — винахіднику апарата для зйомки й показу картин. Про це повідомило Управління інформації Одеської міськради в четвер, передає Інтарфакс. У повідомленні зазначено, що пам’ятник Йосипові Тимченку та його сім’ї буде встановлений на Другому Християнському кладовищі, а меморіальна дошка на будинку №24 по вул. Преображенській, де жив і працював винахідник.
Й. Тимченко (1852—1924) народився в сім’ї кріпака. Навчався в механічному закладі Харківського університету. Із 1880 року працював механіком у Новоросійському університеті, де створив першокласну майстерню точних приладів. Сконструював кілька автоматичних метеорологічних приладів. У співробітництві з фізиком М. Любимовим винайшов у 1893 році стрибковий механізм — «равлика» — для переривистої зміни кадрів у стробоскопі. Використавши ідею «равлика», Й. Тимченко створив кіноапарат, який послужив прообразом довершенішого апарату (типу кінетоскопу) розробленого ним спільно з М. Фрейденбергом. Публічна демонстрація зображень на екрані за допомогою апарата Тимченка відбулася в Москві в січні 1894 на 9-му з’їзді російських дослідників і лікарів.
Як повідомляє управління інформації Одеської міськради, знімальним апаратом Й. Тимченка були зняті дві стрічки — «Вершник, що скаче» й «Списометальник». Їх показували у фойє одного з одеських готелів того часу на два роки раніше демонстрації винаходу братів Люм’єр. Також Й. Тимченко винайшов інші механізми, що застосовуються в астрономії, медицині та інших галузях.
У Краматорську пітбуль зняв скальп з 11-річної дитини
У центрі Краматорська серед білого дня пітбультер’єр, перестрибнувши через огорожу, накинувся на 11-річного Сашу Маковського повідомляє www.unian.net. Хлопчик в цей час розмовляв з господарем собаки. «Норд перемахнув через огорожу і кинувся на мене. Повалив на землю, вкусив за голову, а потім спробував вчепитися в шию», — згадує Саша. Маленький господар пса з переляку навіть не став відганяти тварину. На шум вибіг його дідусь, але не зумів відтягнути оскаженілого пса. І лише сусідка змогла розтиснути щелепи агресора і звільнити Сашу. Лікарі кваліфікували травму як «укушену скальповану рану»: пітбуль здер з голови дитини клапоть шкіри розміром вісім на десять сантиметрів.
Зовсім недавно в Слов’янську (Донецька обл.) інший пітбуль, якого вигулювали без намордника, насмерть загриз декоративну собачку прямо на очах її господині. Справа закінчилася судом, і власникові пітбуля, який, до речі, не визнав своєї провини, довелося виплатити штраф у розмірі 822 гривень.
