Українці лояльно ставляться до кримінального минулого політиків
На сьогодні 10% українців упевнено проголосують за політичну партію, у списку якої є людина, звинувачена в корупції, хабарництві або в інших кримінальних злочинах; ще чверть українців потенційно готові це зробити. Крім цього, половина опитаних не має нічого проти того, щоб урядові посади займали раніше судимі люди. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Інституту ім. Горшеніна Україна, передає www.korrespondent.net. За словами експерта Інституту ім. Горшеніна Вікторії Савостянової, це свідчить про те, що виборці вже не особливо замислюються над тим, хто буде представляти їхні інтереси при владі. «Насамперед тому, що в їхній свідомості логічної зв’язки «життя людини — його вибір — влада» не існує. Тому чекати різкої зміни складу майбутнього парламенту й розкладу сил не доводиться», — зазначає експерт. Крім того, за результатами дослідження Інституту ім.Горшеніна, третина українського населення не бачить нічого негожого в тому, щоб проголосувати за кандидата в народні депутати, мери або за політичну партію, знаючи, що вони підкуповують виборців. На думку експерта Інституту, український виборець керується під час вибору особистою симпатією до лідера або однієї з перших осіб партії.
В Інституті ім.Горшеніна також зазначають, що українські громадяни досить лояльно ставляться до кримінального минулого представників різних гілок влади. Зокрема, половина опитаних не має нічого проти того, щоб на посадах народного депутата, співробітника правоохоронних органів, міністра або керівника місцевого органу влади перебувала людина з судимістю. Однак при цьому дві третини населення впевнені, що лідером країни повинна бути людина з кристальною історією. «Ставлення більшості українського населення до політикуму й політичних подій країни більше всього схоже на ставлення телеглядачів до «мильної опери». Вони із задоволенням обговорюють випадки, родинні зв’язки героїв серіалу, однак, до їхнього життя безпосереднього відношення політика не має», — зазначає Савостянова.
Дослідження проводилося в рамках річної програми соціологічних досліджень ментальні основи вибору з 12 по 25 лютого 2007 року в 143 населених пунктах України. Загальна кількість точок опитування — 143 (83 міста і 60 сіл). Помилка репрезентативності дослідження не перевищує +/— 2,4%.
Серійних убивць видала «мобілка»
Дніпропетровська міліція затримала трьох злочинців, які протягом останнього місяця вбили на вулицях обласного центру і в його околицях 19 осіб. Як повідомив на прес-конференції начальник УМВС у Дніпропетровській області Іван Ступак, на пошук серійних вбивць, які тероризували місто, були кинуті не тільки всі сили місцевої міліції, але й оперативники з Києва. Внаслідок, 23 липня в Ленінському районі Дніпропетровська вдалося затримати трьох 19-річних юнаків, у минулому однокласників, які зізналися в численних вбивствах випадкових перехожих. Один із затриманих уже мав судимість, однак, усі вони були із забезпечених сімей. За словами І. Ступака, особливих мотивів для здійснення злочинів не було — молодики нападали на людей «хаотично» і вбивали ударом по голові, використовуючи молоток або шматок водопровідної труби. При цьому вбитих іноді грабували, забираючи невеликі суми грошей, мобільні телефони або прикраси. Згодом убивці, які мали у своєму розпорядженні автомобіль, заволоділи мотоциклом і двома японськими моторолерами, на яких здійснювали свої набіги не тільки в обласному центрі, але і в сусідніх Дніпропетровському й Новомосковському районах. У середині липня для того, щоб замісти сліди, вони втопили моторолери в покинутому кар’єрі, однак, під час їхнього затримання міліції вдалося виявити численні докази. Для того, щоб знайти злочинців, повідомив І. Ступак, співробітники міліції склали їхній соціальний портрет, який пізніше загалом підтвердився. Яким чином у мільйонному місті вдалося «вичислити» серійних убивць — начальник міліції розголошувати не став. Проте з неофіційних джерел з’ясувалося, що це стало можливим завдяки необережності самих злочинців, які скористалися мобільним телефоном однієї зі своїх численних жертв. Як повідомив Інтерфакс-Україна з посиланням на заступника міністра внутрішніх справ України Миколу Купянського, один із затриманих працював в охоронній структурі, двоє були безробітними. За словами замміністра, ці молоді люди не з бідних сімей. «Вбивство для цих молодих людей було схоже на забаву або полювання», — зазначив М. Купянський, додавши, що деякі злочини затримані записували на відеокамеру, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
Міліція шукає уранові змішувачі
Дніпродзержинські розкрадачі ставлять рекорди — за повідомленням міліції, працівники державного підприємства «Бар’єр», що обслуговує сховища радіоактивних відходів колишнього Придніпровського хімзаводу, під час вечірньої перевірки виявили пропажу шести ємностей, кожна з яких важить 2,5 (!) тонни. Ці ємності, виготовлені з неіржавіючого металу, свого часу використовувалися, як змішувачі уранового концентрату. Вони були на спеціальному огородженому майданчику для зберігання із застережливими знаками про високий рівень радіації. Місткості були порожніми, але їхній рівень експозиційного випромінювання становить понад 400 мікрорентген на годину, що у 8 разів перевищує норму на території хімзаводу й майже в 14 разів — норму для міської території. Розслідуванням факту крадіжки, повідомляється у зведенні, наразі займається спеціальний відділ міліції. За версією правоохоронних органів, радіоактивні ємності, швидше за все, здали на металобрухт, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
На робочих місцях — «куточки СНІДу»
Куточки покупця у магазинах та плани евакуацій на робочих місцях — це звичні атрибути робочих приміщень. Представники організації «Трансатлантичні партнери проти СНІДу» (ТППС) пропонують нововведення — кожній організації зробити, так звані, «куточки ВІЛ/СНІДу», аби люди пам’ятали про небезпеку. Для цього навіть розробили програму «Здоровя на роботі». На думку регіонального директора ТППС в Росії та Україні Алека Хачатряна, така ініціатива допоможе людям вберегти себе від цієї хвороби. «Компанія повинна брати на себе відповідальність за здоров’я працівників, а також приймати відповідну політику щодо ВІЛ, — зазаначає Алек. — Кожна установа мусить проводити таку боротьбу з інфекцією систематично, при цьому не дискримінуючи хворих робітників і не проводячи примусових тестувань на ВІЛ. По-друге, компанія повинна робити інформацію про вірус доступною для усіх працівників, наприклад, через стенди, бюлетені чи плакати». В Україні програма «Здоров’я на роботі» діє уже півтора року. Як розповіли експерти, нею зацікавилися компанії «Кока-кола», ICTV та «Майкрософт». Вони сподіваються, що цей досвід переймуть і інші компанії та установи. «У боротьбі зі СНІДом важлива участь кожної людини, — переконаний Алек Хачатрян. — Іноді людина живе з цією інфекцією і не знає про неї, при цьому вона може заразити інших. Треба пам’ятати, що профілактика, в тому числі і ВІЛ, набагато дешевша, ніж лікування». Ця програма необхідна для України хоча б тому, що ми займаємо друге місце у Європі за кількістю хворих на ВІЛ/СНІД. Наразі, за даними фахівців, у нас проживає 117 тисяч ВІЛ-інфікованих. Але ця цифра може бути значно більшою, бо про страшний діагноз знає лише кожен третій. Тож «куточок ВІЛ/СНІДу» — це один із заходів безпеки. Інна ФІЛІПЕНКО.
