Національна опера отримала грант Євросоюзу
Головний оперний театр нашої країни отримав грант — майже 700 тисяч євро(!) — на постановку чотирьох творів європейських класиків. Генеральний директор Національної опери України Петро ЧУПРИНА підкреслив: «Нам є чим пишатись. Нещодавно три солісти балету отримали найвищі нагороди на міжнародних конкурсах. У Сеулі (Південна Корея) на Четвертому міжнародному конкурсі балету Катерина Ханюкова отримала перше місце і золоту медаль, у Донецьку на Міжнародному конкурсі ім. Сержа Лифаря Гран-прі виборов Андрій Писарєв. Нам дуже приємно, що у театр повертається зірка Маріїнського театру Денис Матвієнко, який 15 і 16 жовтня на київській сцені разом із колегами (росіянином Іваном Васильєвим і американцем Девідом Голбергом — солістами Большого театру, Гійомом Коте — прем’єром Національного балету Канади та бразильцем Марсело Гомесом — етуалем Американського балетного театру) презентували міжнародний творчий проект «Королі танцю», виконавши 10 нових робіт у стилі модерну. Хочу повідомити про ще одну чудову новину: нашому колективу вдалося вибороти грант Євросоюзу. Ці кошти допоможуть театру зробити вистави на високому професійному рівні. Прем’єри відбудуться в 2012—2013 роках. Три твори ми вже вибрали: «Отелло» Верді, «Самсон і Даліла» Сен-Санса і «Чарівна флейта» Моцарта. Якою буде четверта вистава, ми ще вирішуємо. Отримання гранту — важлива подія для колективу. Зараз ведуться переговори про те, хто з режисерів і диригентів буде працювати. Впевнений, що нові роботи прикрасять афішу нашого театру. Постановки будемо здійснювати мовою оригіналу, як і годиться у світовій практиці. Так, «Отелло» виконуватиметься італійською, опера «Самсон і Даліла» — французькою, «Чарівна флейта» — німецькою мовою. Кілька років тому в нашому театрі встановлено екран, на якому транслюється український переклад опери, яка йде на сцені», повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК, «День».
Наливайченко закликав патріотів єднатися
«Сьогодні особливо важливо, щоб патріотичні сили були готовими до спільної дії. Тільки об’єднавши усі проукраїнські сили навколо конкретної програми дій, ми зможемо досягти нашої перемоги — побудувати достойну Українську державу, про яку мріяли наші герої і в якій буде комфортно жити усім українцям», — заявив голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко, відкриваючи пам’ятник «Палаючому повстанцю» у с. Рукомиш на Тернопільщині. Про це повідомляє прес-служба партії. Також Наливайченко наголосив: «Кожна нація має пам’ятати та вшановувати своїх героїв, особливо коли мова йде про тих людей, які йшли до кінця і залишили це життя непідкореними ворогом». «Якщо у нації є такі герої, як «палаючий повстанець», які готові віддати за Україну своє життя, значить у неї є перспектива та майбутнє», — підкреслив політик. Він також закликав патріотів єднатися перед загрозою антиукраїнських сил, які закріплюються у владі. «Нам, нинішнім, варто пам’ятати, що великий гріх перед пам’яттю полеглих героїв зараз легковажити принциповою позицією, мовчати, коли антиукраїнські сили починають піднімати голову в нашій країні», — заявив Наливайченко. Пам’ятник у селі Рукомиш встановлено на честь бійця УПА, мешканця цього села Юрія Михайлецького, який із 1947 по 1967 рік переховувався від НКВС у криївці, облаштованій у скелі біля Свято-Онуфріївського храму. Коли ж його вистежили, він вирішив, що краще живцем спалити себе в тому кам’яному сховку.
У Чигирині провели фестиваль кулешу
Туди з’їхалися делегації зі всіх 20 районів Черкащини, і кожна приготувала свою страву. Загалом вийшло десь близько 400 літрів кулешу, яким потім безкоштовно смакували чигиринці та гості міста. Була й комісія, яка визначила, чий куліш найсмачніший. Перемогли уродженці Шполянщини — географічного центру України. Керував процесом приготування керівник фольклорного ансамблю «Гайдамаки», начальник відділу культури і туризму Шполянської райдержадміністрації Дмитро Вовк. За його словами, у казані зварили десь 20 літрів страви. Готували дві години, за 15 хвилин казан уже був порожнім. Люди вишикувалися в чергу й охоче смакували козацьким кулешем. «Коли козак вирушав у похід, він завжди мав із собою пшоно, часник, щоб відгонити нечисту силу, кріп і чебрець. Всі ці компоненти ми додали у свій куліш. Але всі секрети приготування розказувати не годиться, скажу тільки, що в нас була суто чоловіча команда — страву варили троє козаків», — зауважив Д. Вовк. Тим часом у Черкасах варили свій куліш. Поки він варився, всі охочі мали змогу продемонструвати «козацьку силу», вправляючись у численних конкурсах, як-от боротьба подушками, що наповнені сіном, чи біг наввипередки у велетенських чоботях, повідомляє Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
В українському війську будуть штатні капелани
Так вирішили священнослужителі та військові на Всеукраїнських зборах полкових священиків УПЦ МП, відповідальних за роботу в Збройних силах України. У ході нещодавнього соціологічного опитування зі 150 тисяч військових 68 тисяч зазначили, що вони віруючі, з них 90% — православні. До сьогодні священнослужителі здійснювали духовну опіку суто на добровільних засадах. У заході, що проходив на теренах Будинку офіцерів, військово-медичного центру і спецпідрозділу «Ягуар» міста Калинівка, взяли участь 40 душпастирів на чолі з архієпископом Львівським та Галицьким, головою Синодального відділу із взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями Августином, та 30 офіцерів оборонного відомства. Під час семінару було відпрацьовано модель Інституту штатних священиків ЗСУ, що діє відповідно до наказу міністра оборони України від 24 квітня 2011 року «Про затвердження концепції душпастирської опіки в Збройних силах України». Отже, в нашому війську буде від 50 до 100 капеланів, котрі працюватимуть в окремій інституції, втім, кому вона буде підпорядкована — армії чи церкві, допоки не узгоджено. Як, до речі, й те, скільки священиків працюватиме штатно, а скільки на добровільних засадах, чи будуть у них ранги та військові звання тощо. Як зазначив на зборах радник міністра оборони України, полковник запасу Сергій Лисенко, перш ніж приступати до роботи в Збройних силах України, духовні наставники зобов’язані будуть пройти кількамісячне навчання, скоріше за все, у військовій академії, де священики вивчатимуть військову психологію, історію армії, зарубіжний досвід роботи капеланів, право. Адже є писані й неписані правила для капеланів. Так, священика не можна полонити, у нього не можна стріляти. Але й він не має права брати в руки зброю, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
