Сьогодні в парламенті — «судний» день
Сьогодні Верховна Рада вкотре спробує обрати суддів Конституційного Суду за своєю квотою. Голова комітету з питань судоустрою Сергій Ківалов налаштований оптимістично: «Ми завтра можемо проголосувати п’ять суддів Конституційного Суду». А ось голова комітету з правової політики Євген Кушнарьов щодо цього має сумнів. Принаймні вчора вранці його комітет не мав жодної кандидатури для попереднього розгляду. Проте за ніч, можливо, щось змінилося. В українській політиці таке буває. Передбачається, що кожна з п’яти фракцій запропонує свою кандидатуру. Хоча віце-спікер Адам Мартинюк днями заявив, що п’ять суддів КС може висунути й обрати коаліція без БЮТ і «Нашої України». Радник Президента України Микола Полудьонний назвав це «м’яким порушенням Конституції». «Коаліція створюється лише з однією метою — сформувати уряд, і більше вона немає жодних прав і повноважень щодо інших кадрових призначень», — зазначив він. Щоправда, призначення п’ятьох суддів від Верховної Ради не означає, що КС почне працювати. Всіх суддів ще треба привести до присяги, а це має відбуватися в присутності прем’єр-міністра та голови Верховного Суду, яких немає. Серед суддів ВР зараз йде обговорення можливих претендентів на посаду його голови. Як кандидатів називають прізвища Анатолія Яреми та Василя Онопенка, одного з лідерів БЮТ. Сам Василь Онопенко стверджує, що присутність голови Верховного Суду необов’язкова. «Це питання церемонії, і в даному разі її можна обійти», — сказав він, пояснивши, що КС не може чекати до вересня—жовтня, на коли заплановано вибори голови Верховного Суду. У свою чергу, суддя КС у відставці Петро Мартиненко на вчорашній прес-конференції зазначив, що для приведення до присяги суддів «не потрібен кворум депутатів і не потрібне голосування». «Суддя виходить на трибуну, зачитує текст присяги і все», — пояснив він. Петро Мартиненко вважає, що сила Конституційного Суду полягає в тому, що його формують три гілки влади в рамках своїх квот. «Парадокс у тому, що нові судді присягають перед однією з цих гілок влади — Верховною Радою. Нас попереджали міжнародні експерти, що за такої норми можливі ситуації, коли формування складу Конституційного Суду буде заблоковане», — сказав суддя. На його думку, доцільною була б норма закону, що передбачає приведення суддів до присяги в самому Конституційному Суді або присягу в письмовій формі. Олена ЯХНО , «День».
Третій том «Тернопільського енциклопедичного словника» вийде взимку 2007 року
Голова обласної ради Михайло Миколенко прийняв керівництво робочої групи «Тернопільського енциклопедичного словника». Як відомо, це перший в Україні регіональний словник. У ньому подана сучасна інформація з різних галузей знань, про відомих людей та уродженців області, населені пункти тощо. У 2004 році видано перший том(«А»-»Й»), у 2005 — другий(«К»-»О»). Нині група працює над третім томом(на літери П-Я). «Вже зверстано 450 із 700 запланованих сторінок», — повідомив головний редактор Богдан Мельничук. Оскільки фінансування робіт проводиться з обласного бюджету (на 2006 рік передбачено 150 тисяч гривень), керівник групи Ірина Дем’янова звернулася з проханням до голови облради дофінансувати видання на 45 тисяч гривень, оскільки за їх підрахунками виділених коштів вистачить лише до 1 жовтня. Не передбачено коштів на поліграфічні послуги і друк третього тому. При створенні редакції «Тернопільського енциклопедичного словника» планувалося видати й четвертий том (від «А» до «Я»), в якому буде інформація, що з різних об’єктивних причин не ввійшла до трьох основних томiв. Голова облради підтримав керівництво робочої групи і сподівається, що депутатський корпус також не матиме заперечень щодо фінансування такого потрібного видання. Під час розмови, Ірина Дем’янова та Богдан Мельничук відверто сказали, що вважають недоцільним розформовувати їхнiй колектив після завершення видання словника, оскільки у них сформувалася чи не найкраща база даних в області, що група могла б працювати над такими проектами, як «Педагогічна Тернопільщина», «Літературно-мистецька Тернопільщина», «Наукова Тернопільщина». До речі, Президент України Віктор Ющенко має намір підписати Указ про видання багатотомної «Історії міст і сіл України», оскільки видання за 70 років ХХ століття застаріло. Том про Тернопільщину на всеукраїнському рівні редакційна група ТЕС могла б гідно представити, повідомляє Борис МАШЛЯНКА , Тернопіль.
Біля Львова пройде четверте ралі «Галіція»
Протягом 29—30 липня Львівщина прийматиме четвертий етап чемпіонату України з ралі. Вперше ралі матиме статус міжнародного, адже поруч iз нашими асами змагатимуться минулорічні чемпіони Польщі — краківський екіпаж Томаша Чопика та Лукаша Веронського на Mitsubishi Lancer Evolution. Спортивного інтересу гонкам додасть участь у змаганнях трьох екіпажів, котрі почергово перемагали на ранніх етапах цьогорічного чемпіонату. У ралі «Стара фортеця» перемогли Александров — Тамазов (Subary), на другому етапі «Чумацький шлях» кращими були молодший Салюк та Горбік (Mitsubishi Lancer Evo). На третьому етапі ралі «Трембіта» кращими були Петренко — Загорій (Mitsubishi). Львівське ралі — найстарше в історії не лише українського автоспорту. Ралі «Карпати» були в обіймі трьохетапного чемпіонату СРСР, що відбувся в далекому вже 1958 році, а у ралійному календарі чемпіонату України — з 1997-го. У 2003 му році ініціатори з Галицького автомобільного клубу вперше вісторії етапу проклали трасу гравійними дорiжками райцентру Миколаєва, що за 40 кілометрiв від Львова. Відтоді траса «Галіція» вважається однією з найкрасивіших, найшвидших та найбільш складних в Україні. Минулоріч стартувало 27 екіпажів, а фінішувало лише 19.
