Друковані видання регулярно читають 88% українців
Як підтверджують дослідження, переважна більшість українських громадян регулярно читають газети і журнали. Про це йшлося у середу на прес-конференції Української асоціації видавців періодичної преси, яка презентувала результати досліджень читацької аудиторії періодичних друкованих видань України. Дослідження читацької аудиторії було проведено в усіх областях України серед 2500 респондентів віком 18 років і старше. З’ясувалося, що 88% громадян України читають газети один і більше разів на тиждень, а періодичні друковані видання є основним рекламоносієм у регіонах України. Цікаво, що лише 6% читають не частіше, ніж один раз у півроку, або взагалі не читають пресу. Не викликало здивування те, що, за результатами дослідження, головним носієм інформації залишається телебачення — таким його вважають 71% респондентів. На другій позиції — місцеві газети та журнали — 51%. Національні ж друковані ЗМІ займають третє місце — 37%. Пресу в Україні 75% опитуваних читають для отримання новин, 72% — для корисної інформації, а 36% — для розваг.
Також на прес-конференції повідомили, що основною читацькою аудиторією регіональних і періодичних видань є респонденти віком 25 років і старше. Ця вікова група здебільшого цікавиться соціальним життям свого регіону. Саме у місцевих газетах читачі отримують інформацію про ситуацію у регіоні, законодавчих постановах і соціальних проблемах, котрі є у даний момент і з якими вони можуть зіткнутися. Існують вікові розбіжності в уявленні респондентів про тематичне наповнення ідеального щотижневого видання. Якщо для молоді головною є розважальна інформація, новини музики та культури, то для людей старшого віку — законодавство, місцеві постанови і закони юридичної консультації, економіка.
Підсумувавши результати досліджень, соціологи спробували створити характеристику ідеального видання: якісна поліграфія, оригінальний дизайн, велика кількість рубрик, достовірна і актуальна інформація, насиченість інформаційного наповнення і доступна вартість у межах 45—75 копійок, повiдомляє Володимир ДЕНИСЕНКО, «День».
Хвилина мовчання у Верховній Раді у день пам’яті Великого Кобзаря
Учора, 22 травня, виповнився 141 рік з дня, коли прах видатного українського поета, прозаїка, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було доставлено з Санкт-Петербурга до Канева (нині — Черкаська область). Помер Т.Г. Шевченко 10 березня 1861 року (за новим стилем) у Санкт- Петербурзі. 12 березня 1861 року його було поховано на Смоленському кладовищі столиці Російської імперії. Т.Г. Шевченко, без сумніву був стовпом української національної ідеї і постійно (насамперед, своєю творчістю) боровся за права українського народу. З 1847 по 1857 роки він перебував у засланні в Оренбурзі, Орську, Новопетровську, і лише за три з чимось роки до смерті був звільнений від військової служби і проживав під суворим наглядом поліції у Санкт-Петербурзі. Похорон Великого Кобзаря, і ще в більшій мірі, — скорботна похоронна процесія з Санкт-Петербурга до Канева і перезахоронення його праху на Чернечій горі — стали дійовою демонстрацією незламної тяги українського народу до свободи; десятки тисяч людей віддали данину пам’яті національному генію. Учора ж народні депутати України вшанували пам’ять Т.Г. Шевченка хвилиною мовчання, повідомляє кореспондент «Дня» Сергій МАХУН.
Новинки програмування — в Києві
Учора в Кібернетичному центрі НАН України відкрилася міжнародна конференція з програмування «УкрПРОГ-2002». У науковому форумі програмістів, організованому НАНУ за підтримки Держкомітету зв’язку та інформатизації, а також Міністерства освіти та науки України, беруть участь вчені й фахівці з інформатики з 10 країн ближнього й далекого зарубіжжя. Понад 80 авторів представляють свої теоретичні й практичні роботи, що відображають останні досягнення в галузі програмування.
В умовах недостатнього фінансування вітчизняної науки, коли практично єдиним джерелом отримання й обміну науковою інформацією для наших вчених є Інтернет, живе спілкування із закордонними колегами є можливістю й стимулом не залишитися на узбіччі світового науково-технічного прогресу, повідомляє Євген МОРЕНЦОВ, «День».
Пісня — спосіб євроінтеграції
За всю історію існування престижного європейського пісенного конкурсу Eurovision Україні не доводилося брати в ньому участь жодного разу. І ось тепер завдяки активізації діяльності Національної телекомпанії України як одного з членів Європейської телерадіомовної Спілки (а саме ця організація є творцем і організатором Eurovision) такий шанс у нашої країни з’явився. Щоправда, раніше аніж у Європі зможуть почути українську пісню, Україна повинна спочатку пройти проміжний етап — ставши пасивним учасником конкурсу, що передбачає забезпечення трансляції Eurovision у себе в країні. Фінал конкурсу Eurovision-2002 (47-го за рахунком), який відбудеться в Таллінні 25 травня, український глядач зможе побачити 26 травня на Першому Національному телеканалі: НТКУ дістала ексклюзивні права на його трансляцію. А співаком, який репрезентуватиме нашу країну на Eurovision 2003 року, буде Олександр Пономарьов (анiтрохи не применшуючи його професіоналізму, варто все ж таки зазначити, що виразної відповіді щодо механізму вибору учасника на прес-конференції, що відбулася в понеділок у НТКУ, кореспондентові «Дня» отримати так і не вдалося). До речі, умови конкурсу передбачають, що країна, представник якої завоював гран-прі, стає місцем проведення фінального шоу наступного року. Отже, коли раптом перший український учасник Eurovision стане переможцем 2003 року, то 2004-го у нашої країни з’являться серйозні організаційні турботи. Проте все це справа майбутнього, а поки що до активної участі України в Eurovision — цілий рік. За цей час, зокрема, має бути написано й пісню, «принагідно до випадку»: адже, як було зазначено на прес-конференції, Eurovision — конкурс не виконавців, а саме пісень. Проте, судячи зі слів топ-менеджерів НТКУ, пісня ця, можливо, й не відповідатиме нашим традиційним уявленням про українську пісню, оскільки її буде написано з урахуванням тенденцій європейського ринку, повідомляє Михайло МАЗУРІН, «День».
Бізнес-план боротьби зі СНІДом
Український фонд боротьби з ВІЛ-інфекцією і СНІДом оголошує про проведення конкурсу на кращий бізнес-план щодо проведення благодійної лотереї, гроші від якої підуть на боротьбу з ВІЛ-інфекцією і СНІДом в Україні. Конкурсні проекти приймаються до 14 червня, а докладну інформацію про конкурс можна отримати за адресою: м. Київ, вулиця Грушевського, 7 (Міністерство охорони здоров’я), 3 поверх, кімната 79. А також за телефоном: (044) 253-8386. Інф «Дня».
