Між іншим, сьогодні Верховна Рада повинна проголосувати ще з цілого ряду питань. Зокрема, щодо законопроекту про рішення Президента України про допуск на територію країни підрозділів миротворчих контингентів Збройних сил Російської Федерації для їх транзитного пересування залізничним транспортом. Як вже повідомлялося, йдеться про повернення в Росію частини особового складу, озброєння і техніки російського миротворчого контингенту, що знаходиться в Югославії. Згідно із законодавством, відповідний президентський указ, підписаний 23 жовтня цього року, має у позачерговому порядку ухвалити Верховна Рада. До того ж, хід вчорашнього розгляду даного документу свідчить про те, що спокійне проходження через парламент йому аж ніяк не гарантоване.
Класична схема «праві — за, ліві — проти» не спрацьовувала з багатьох причин, у тому числі й у зв’язку з практично повною апатією правих. Виняток склали хіба що представники обох Рухів, та й ті висловлювали швидше критичне ставлення до обговорюваного законопроекту. В’ячеслав Кириленко, наприклад, заявив, що фракція УНР збирається не голосувати за нього доти, доки не отримає чіткої офіційної відповіді Росії на ноту українського МВС, що стосувалася вчень спецпідрозділу російського Чорноморського флоту, які пройшли в червні нинішнього року на території кримського заповідника. А Богдан Костинюк (НРУ) побоюється, що частина озброєння, яке провозиться російським миротворчим контингентом через нашу територію, «осяде» в «засіках» українських кримінальних структур.
Зате ліві у висловах, як звичайно, не соромилися. Заради справедливості потрібно відзначити, що претензії вони пред’являли в основному не до північної сусідки, а до глави нашої держави, парламенту, який запропонував затвердити вже підписаний ним указ. Правда, якщо лідер КПРС Володимир Моісеєнко, як і раніше, вважає Росію і Україну частинами Радянського Союзу, то лідер ПСПУ Наталя Вітренко, хоч і виступає за інтеграцію з РФ, проте наполягає на необхідності дати їй зрозуміти, що час «старших і молодших братів» минув остаточно і безповоротно.
Багато часу парламентарії учора приділили і темі боротьби з «відмиванням» «брудних» грошей. Обидва варіанти проекту закону, який має протидіяти легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом, — і внесений Кабміном, і запропонований групою народних депутатів на чолі з Юрієм Кармазіним, — було розглянуто в першому читанні.
Так само як і законопроект «Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням прибутків осіб, уповноважених на виконання функцій держави і їх витратами», внесений першим віце-спікером Віктором Медведчуком. До таких, згідно із законопроектом, відносяться Президент, спікер, прем’єр-міністр, голови Конституційного, Верховного і Вищого арбітражних судів, генеральний прокурор, народні депутати України, члени уряду, голова Антимонопольного комітету, голови президентської адміністрації, Нацбанку, Фонду держмайна, Служби безпеки, Рахункової палати, голова Центрвиборчкому, а також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Контроль за тим, щоб витрати відповідали їх прибуткам, пропонується покласти на органи ГПАУ. Такою власністю, говориться в законопроекті, є нерухомість, транспортні засоби, коштовності, антикваріат і витвори мистецтва, валютні цінності, а також цінні папери. Контроль передбачається здійснювати в тому випадку, якщо вартість придбань перевищить суму, рівну 100 мінімальним заробітним платам, тобто 11800 грн. Протягом 15 днів після отримання письмової вимоги органу ГПАУ, «суб’єкт декларування» зобов’язаний подати спеціальну (додаткову) декларацію з обгрунтуванням джерел походження прибутків. У разі непокори на нього накладається штраф в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних «суб’єктів декларування», зокрема, на придбання власності, мінімумів прибутків громадян — від 850 до 1700 грн.
