Всеукраїнській спілці краєзнавців цього року виповнюється 80 років. Цю солідну дату охоронці національної історії та культури вирішили відзначити в Харківському національному університеті імені В.М. Каразіна проведенням урочистого пленуму. Саме в Харкові в травні 1925 року було створено Український комітет краєзнавців. Серед почесних гостей була й газета «День», яку організатори запросили як видання, яке, за їхнім визначенням, приділяє велику увагу темам історії та культури України.
Перший удар по краєзнавству було завдано в 30-х роках минулого століття — національна неповторність у «єдиній сім’ї братських народів» була недоречною й навіть шкідливою. Всеукраїнське краєзнавче об’єднання і його регіональні відділення, засновані Грушевським, Яворницьким та іншими, були ліквідовані. Найактивниші діячі репресовані й у більшості своїй знищені. І лише на початку 1960-х років краєзнавство почало відроджуватися. Значним досягненням в той час стала праця більш як 100 тисяч літописців-дослідників рідного краю, які створили унікальне 26-томне видання «Історія міст і сіл УРСР». Активізувалася діяльність літописців рідного краю 1990 року. За короткий термін спілка зуміла сформувати свої обласні, міські, районні відділення. Новим етапом їхньої діяльності стало затвердження 2002 року Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року. Однак надії краєзнавців були передчасними: програма виконується на голому ентузіазмі при мізерному бюджетному фінансуванні. Але при цьому протягом останніх 15 років спілка конкретними справами підтвердила важливу роль краєзнавчого руху у формуванні національної самосвідомості, відродженні традицій та історичної пам’яті українського народу, збереженні й популяризації духовної та матеріальної культури. Одним із союзників Спілки краєзнавців у розв’язанні цих нагальних проблем є, заявили учасники пленуму, газета «День» не тільки своїми публікаціями, а й книжками з «Бібліотеки «Дня» — «Україна Іnсognita», «Дві Русі», «Війни і мир». На думку Олени Бондаренко, кандидата філософських наук, доцента кафедри практичної психології Харківського педагогічного університету, «книжка «Україна Incognita» відображає нашу дійсність: Україна насправді невідома не стільки світу, скільки нам самим. Тим більше, що при загальній моді на патріотизм багато хто не розуміє різниці між росіянами та українцями, не усвідомлює, хто вони насправді. Книжки «Дня» можуть надати в цьому неоціниму допомогу».
Приємною несподіванкою для багатьох стала звістка, що доктор філософських наук, професор Володимир Шкода — один з постійних авторів газети «День» — ще наприкінці минулого року видав четверту книжку публікацій газети, що складається тільки з його статей, у яких він щиро написав «дуже багато теплих і подячних слів на адресу головного редактора «Дня» Лариси Івшиної.
