Першого матчу однієї восьмої Кубка УЄФА між «п’ятим призером» чемпіонату Іспанії, командою «Севілья» із міста під такою ж назвою та чемпіоном України «Шахтарем» із Донецька телебачення не показало. Численним любителям футболу залишалося довіритися враженням очевидців, тобто тих, хто сам побував на севільській арені «Рамон Санчес Пісхуан» і бачив як команди зіграли внічию 2:2. Звісно, що наші люди чули коментарі нашої сторони. Із яких виходило, що український клуб лише випадково не обіграв на виїзді володаря Кубка УЄФА минулого року. Завадив, звісно ж, арбітр, який призначив на останній хвилині у ворота «шахтарів» звісно ж, несправедливий одинадцятиметровий.
Зі сказаного виходило, що чемпіонам України не дуже складно буде доробити вдома недороблене в гостях, тим більше, що за регламентом, у наступне коло турніру «Шахтар» проходив навіть за рахунку 0:0 або 1:1, якби такий був зафіксований у Донецьку. Одне тривожило: ніхто не бачив реальної гри у Севільї, а цифри статистичних звітів бувають оманливими.
Так чи інакше, а в четвер увечері на донецькому стадіоні «Локомотив», зненацька перейменованому не так давно у «Олімпійський» (добре, що не в «Уемблі»), зібралися повні трибуни глядачів, а в головній ложі розмістився прем’єр-міністр Янкукович i народний депутат Ахметов, найбагатша людина України за даними журналу «Форбс» і власник команди «Шахтар»
Усе могло б вирішитися і, на жаль, не на користь «шахтарів» уже в першій половині гри. Іспанський клуб, в якому, до речі, менше бразильців, ніж у «Шахтарі», міцно захопив м’яч і заходився атакувати, аби забити потрібний для перемоги гол. Господарів поля у цей час на полі видно не було. Вони тільки й робили, що відбивали м’яча подалі від своїх воріт після чергової небезпечної атаки. Унаслідок цього м’яч кілька разів просвистів поруч із донецькими воротами, один раз втрапив у стійку воріт і ще кілька разів на місці опинявся воротар українського клубу Шуст.
Можна було подумати, що це у «Шахтаря» така тактика, до якої команда вдалася аби втомити суперника. А якби «Севілья» забила м’яч в одному із принаймні п’яти стовідсоткових для цього моментах? Із думкою про те, що щастить найсильнішим, публіка чекала другої половини гри. Футболісти із Іспанії і насправді виглядали на початку другого тайму втомленими. У «Шахтаря» внаслідок цього пройшли дві атаки на ворота «Севільї». У першій iз них Бєлік запустив м’яча вбік від воріт, а в другій той же Бєлік навмання пробив уздовж воріт. Передача виявилась неточною: партнер Бєліка, капітан «Шахтаря» бразилець Матузалем уже пробіг уперед. Не дістаючи м’яча гравець підставив п’яту, від якої м’яч влетів у ворота за неймовірною траєкторією. Гадаю, що таким чином забитого м’яча, та ще й на рівні єврокубків світ ще не бачив: п’яткою вперед через себе під час стрибка вперед! Навряд чи Матузелем зможе коли-небудь щось подібне повторити.
Тим часом, радісна від таким чином забитого «Шахтарем» м’яча публіка на стадіоні, і, можливо, сама команда, забули, що у футболі забитий м’яч зараховується незалежно від того, як саме він залетів у ворота. Аби без порушення правил. Поки всі раділи диво-голу Матузалема іспанці забили просто гол. Передача з флангу, удар головою півзахисника Марески — м’яч у воротах.
Рахунок 1:1 теж влаштовував «Шахтар». Тому «Севілья» продовжувала атакувати і створювати нагоди аби забити м’яча. Господарі, як і належить у таких випадках, відповідали контратаками, в одній із яких ще один донецький бразилець Елано забив другий гол — 2:1. Стадіон знову став шалено радіти, а гравці команди гостей, задача яких не змінилася — забити другий гол, продовжували бігти вперед із останніх сил. І коли всі вже повірили у перемогу «Шахтаря» воротар «Севільї»на прізвище Палоп, прибігши до воріт господарів на подачу кутового, забив другий гол. Теж головою, як і перший.
Після цього були ще додаткові тридцять хвилин, в які все ще можна було виправити. Але шоковані втраченою на останніх секундах перемогою «шахтарі» просто кинули грати. А «Севілья» пішла вперед і забила переможний м’яч. Це зробив Чевантон. Могла «Севілья» забити ще, але вистачило і цього.
Який висновок? У кожної команди є свій характер. Нинішній «Шахтар» уже не перший рік «славиться» на міжнародній арені тим, що може зненацька програти, здавалося б, виграний матч. Чому так трапляється, спросити нема у кого. Ні тренер, ні провідні гравці нинішнього «Шахтаря» українською не говорять принципово, а перекладу довіряти не варто. Це все одно що довіритись радіотрансляції із Севільї, згідно з якою «Шахтар» був сильніший за «Севілью». Вірити треба тільки тому, що бачиш або чуєш особисто. А побачили ми поразку чемпіона України від команди, яка була просто сильнішою.
