Учора українська влада отримала відразу два неприємні сигнали. Перший — це черговий відкритий лист президента Freedom House Девіда КРЕМЕРА, другий — стаття у впливовій газеті Financial Times. Обидва сигнали на одну тему — це, звичайно, справа Тимошенко й переслідування політичних опонентів.
У листі Freedom House наголошується, що після перемоги на чесних і відкритих президентських виборах у лютому 2010 р. Віктор Янукович може пишатися чималими досягненнями своєї країни. У той же час, на їхню думку, цим досягненням загрожує небезпека, якщо Президент і його уряд не припинять нехтувати правами людини та демократичними принципами.
«Для тих, хто бажає вашій країні добра й процвітання, такі тенденції здаються тривожними. Кримінальне переслідування колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яку ви перемогли в другому турі президентських виборів торік, є свідченням погіршення ситуації в країні», — вважають автори листа.
Редакційна стаття Financial Times куди жорсткіша за лист міжнародної громадської організації. На думку її авторів, Віктор Янукович обзавівся «власною справою ЮКОСу». У статті повідомляється: «Екс-прем’єр, на відміну від Михайла Ходорковського, не є олігархом, але і в її випадку є підстави підозрювати вибіркове правосуддя і політично вмотивовану спробу нейтралізувати опонента».
У статті газети Financial Times читаємо: «Подейкують, що через критику із Заходу оточення Януковича шукає спосіб вийти з ситуації і при цьому зберегти обличчя, скажімо, за допомогою умовного терміну, при якому Тимошенко не сяде у в’язницю, але і не зможе брати участь у наступних виборах. Цинічні маневри такого роду мають бути відкинуті міжнародним співтовариством». В ЄС є важелі для впливу на Януковича — переговори про присвоєння Україні статусу кандидата в члени ЄС і щодо угоди про вільну торгівлю. При цьому не потрібно побоюватися «знов підштовхнути Київ в обійми Росії».
Чи прислухається світова спільнота до впливової газети? Чи відкине «цинічні маневри» української влади? Політолог Вадим Карасьов щодо цього має великі сумніви.
— Йде гра в кота і мишку. Логіку імітаційної, фасадної демократії Януковича вже давно зрозуміли на Заході. Але там же усвідомлюють, що Президента не можна підштовхувати в бік Росії. Янукович це теж розуміє. Тим більше, що Польща зараз головує в ЄС. Комаровський з Януковичем мають непогані стосунки. І, незважаючи на всі ці ексцеси, пов’язані з Тимошенко і Луценком, все-таки прагнутимуть робити все, щоб на якісь речі заплющувати очі.
Тут працює той же принцип, що і в армії: «Пий, але не попадайся». «Робіть все, але не попадайтеся. Робіть все, але пристойніше», — такі німі прохання з боку Брюсселя. Мовляв, робіть це в рамках демократичної пристойності, щоб Янукович не повернувся у бік Митного союзу. Інакше це буде зрушення геополітичного масштабу.
