Cьогодні в Україні основна боротьба за посаду президента розгорнулася між двома політиками — Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко. Саме в них — за соціологічним даними — найбільші шанси вийти в другий тур і одержати посаду президента, заявив під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Міст-Харків» директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Костянтин Бондаренко.
Костянтин Бондаренко відзначив, що «Віктор Янукович давно перестав бути політиком донецьким і став політиком всеукраїнським. Не в останню чергу завдяки сприянню з боку харківських еліт. Спочатку він став репрезентантом настроїв усього сходу України, а далі зазіхнув і на всю країну. Перетворюючись на політика всеукраїнського масштабу, Віктор Федорович здобуває й нові ризики та виклики. Він не може для досягнення мети — президентської посади — спиратися виключно на сили Партії регіонів. Адже вона занадто неоднорідна, в ній немає єдиної позиції, й свідками цього ми стаємо щодня. Опора на ПР — це істотне обмеження електоральних можливостей Віктора Януковича, наприклад, у центрі й на заході України», — відзначає Костянтин Бондаренко.
Говорячи про прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко, політолог відзначив: «Я завжди був критиком Тимошенко, поки вона була політиком. Але я не можу критикувати прем’єра уряду (хоч яке б ім’я він мав й до якої б політичної сили належав би) в умовах гострої економічної кризи. Головний позитив Тимошенко в тому, що народ перестав боятися кризи. Криза перестала бути синонімом апокаліпсису».
На думку директора Інституту ім. Горшеніна, Юлія Тимошенко сьогодні може зіткнутися з тими ж проблемами, які свого часу мав у Чилі Сальвадор Альєнде. «На початку 70-х років народний уряд у Чилі зіткнувся із саботажем з боку проамериканських олігархів. Почалася спекуляція на курсі валют, штучний ріст цін і рівня безробіття, а це у свою чергу призвело до бунту «порожніх каструль». Унаслідок цього до влади прийшов Піночет. Основою його «економічного дива» було, насамперед, зняття «економічної облоги» з економіки Чилі самими ж олігархами».
Інші кандидати в президенти, на думку Бондаренка, ставлять перед собою більш приземлені цілі. Наприклад, Арсеній Яценюк хотів би стати прем’єр-міністром при президентові Януковичі. Сергій Тігіпко намагається стати альтернативним лідером сходу України, розуміючи, що після виборів на сході лідер зникне, тому що Віктор Янукович або стане Ппезидентом, або піде на політичну пенсію.
«Ситуація у вищих ешелонах влади екстраполюється й на регіони. У Харкові, наприклад, еліти напередодні виборів розділяться по лінії Тимошенко — Янукович. БЮТ у Харкові виглядає більш монолітною силою, ніж ПР, але при цьому в ПР серйозніші електоральні позиції...» — відзначив Бондаренко.
У цілому, наголосив він, така ситуація спостерігається й в інших областях країни. Регіональні еліти вже сьогодні починають шукати компроміс і думати про майбутні вибори мера та вибори в місцеві ради, розуміючи, що для них важливішими будуть розклади в місцевій політиці, ніж більші політичні ігри всеукраїнського значення.
