Віце-прем'єр визнав, що уряд «часто намагався видавати бажане за дійсне»: «Наприклад, ми говоримо, що нам вдалося стабілізувати валютний курс, подолати інфляцію. Але забуваємо при цьому, що зворотним боком цієї медалі є зростання заборгованості і бартерних операцій, ціни на товари і послуги фактично не відповідні до реальних, а адміністративні заходи досі розглядаються як дійовий інструмент регулювання ринку».
С.Тигипко також засудив пільги, якими в Україні користуються олігархічні клани: «Ми однією рукою не проти наповнити бюджет, а іншою — направо і наліво роздаємо пільги, розширюємо список критичного імпорту, продовжуємо практику взаємозаліків, постійно змінюємо податкове поле». Узагальнюючи причини такої ситуації, віце-прем'єр констатував, що в Україні необхідні реформи, які «або не здійснено, або вихолощено на етапі впровадження, або не досягнуто критичних мас для створення якісно нової економічної ситуації», повідомляє Інтерфакс-Україна.
Тактика, яку пропонує С.Тигипко, полягає в переході від утримання ситуації до жорстких і швидких дій, які, на його думку, призведуть до економічного зростання. Його програма передбачає відмову на всіх рівнях держуправління від практики адміністративного регулювання цін і введення обмежень на переміщення товарів, заміну субсидування державою окремих товарів і послуг адресними субсидіями окремим категоріям громадян. З його слів, держава повинна ослабити своє втручання в економіку, відмовитися від бюджетної підтримки будь-якого підприємства.
Тигипко вже вдруге критикує «справа» уряд. Попереднього разу він не погодився з оптимістичною оцінкою главою Кабміну ситуації в Україні. Через кілька днів після цього — вже, так би мовити, «зліва» — уряд розкритикував тоді ще перший віце-прем'єр Куратченко. Тигипко залишився, а Куратченко пішов у відставку. Тепер віце-прем'єр хоч і говорить про уряд, реально критикує сфери вищі — адже за курс реформ відповідає не тільки прем'єр. Може, Сергій Тигипко зібрався залишати державну службу, а може, йому відведена спеціальна роль — віце-прем'єр «на експорт». А-ля Чубайс зразка 1998 року.
