Пенсіонерка Таїсія Юхно показує свої покупки з магазину: молоко, яйця, хліб, крупи, яблука, трохи сала, картопля, соняшникова олія... «Що купила, що ні, а п’ятдесяти гривень наче і не було», — скаржиться вона. — Вже до магазину заходити боязко». Жінка хотіла й ковбаски купити, але пригадала, що за комунальні послуги ще заплатити потрібно. Пенсії додали, але й цього, за підрахунками пенсіонерки, не вистачає на задоволення нормальних життєвих потреб. Така картина далеко не рідкісна в нашому житті, особливо серед пенсіонерів. Але проте, за офіційними даними, кількість грошей у гаманцях українців із кожним місяцем збільшується. Чи стає від цього солодше жити, намагався з’ясувати «День».
Згідно з інформацією Державного комітету статистики, за вісім місяців 2008 року номінальні прибутки громадян зросли на 43,3%, а показник реальних прибутків — на 13,4%. Такий розрив економісти пояснюють рекордними темпами інфляції, з якою стикнулася цього року країна. Але ситуація почала потихеньку налагоджуватися. І в серпні, в порівнянні з липнем поточного року, номінальні прибутки населення збільшилися на 0,8%, а прибуток, передбачений із розрахунку на одну людину, становив 1312,9 гривень. Такі показники означають, що теоретично ми стаємо багатшими.
Звідки ж отримують основний прибуток українці? Структура прибуткової частини виглядає так: заробітна плата — 43%, соціальна допомога й інші отримані поточні трансферти — 39,5%, прибуток і змішаний прибуток — 14,6%, прибутки від власності — 2,9%. Здавалося б, слід радіти добробуту населення який зростає, що багато в чому продиктовано збільшенням соціальної складової бюджету. Але можна подивитися на це й з іншого боку. Крім додаткових електоральних балів напередодні нових виборів, влада робить «неоцінні» подарунки економіці. Може статися так, що вслід за інфляційною хвилею реальна, економіка отримає додаткову когорту громадян, що бажають підсісти на бюджетну підгодівлю. Навіщо, запитується, працювати, якщо держава готова платити?
Одночасно з прибутками зростають і витрати населення. За вісім місяців 2008 року вони збільшилися на 41%. Найбільшу частину грошей, 82%, громадяни витрачають на придбання товарів і послуг. Понад 10% направляють на оплату поточних податків і прибутків, майно й інше. І лише 0,9% усіх грошей вони направляють на накопичення нефінансових активів.
У цих цифрах цікавим є те, що в економічно розвинених країнах на власні потреби витрачається близько 60% від усієї суми доходів. Із залишку левову частку населення направляє на заощадження в банки та пенсійні фонди, щоб забезпечити собі безбідну старість. У нас же лише кілька років тому показник «потокового проїдання» становив усі 90% від прибутків, що надходять.
На думку економіста Міжнародного центра перспективних досліджень Олександра Жолудя, те, що зараз ця цифра скорочується — позитивна тенденція. І хоч зростання реальних прибутків громадян надалі знижуватиметься до 10%, але загалом ситуація з прибутками громадян буде задовільною. «Якщо вони такими темпами зростатимуть, то ми подвоїмо реальні прибутки громадян через п’ять років. За світовими мірилами — це дуже швидко», — наголошує він.
